Водозбір

mail_iacx

Перинатальний центр (бюджетна установа), використовує воду для санітарно-гігієнічних і питних потреб, а також для приготування їжі та прання білизни. Також установа має орендарів, які використовують воду виключно для задоволення санітарно-гігієнічних потреб. Чи є в цьому випадку установа платником збору за спеціальне використання води?

При розгляді цього запитання необхідно звернути увагу на п. 326.13 ПКУ. Так, у разі якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу у грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, збір обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання. Під господарською діяльністю бюджетних установ розуміється будь-яка діяльність, пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.
Отже, можна зробити висновок: звільнення від сплати спецводозбору для бюджетних установ зберігається в разі, якщо вони використовують воду виключно для власних потреб (питних і санітарно-технічних) без отримання доходу у грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.
Тому якщо бюджетна установа використовує воду не лише для власних потреб, а й для діяльності, спрямованої на отримання доходу у грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, тобто надає платні послуги, у процесі надання яких використовує воду, така установа є платником спецводозбору. Тільки за умови, якщо установа надає такі послуги без справляння будь-якої плати, для неї зберігається звільнення від сплати спецводозбору.
Таким чином, якщо перинатальний центр використовує воду для санітарно-гігієнічних і питних потреб, а також для приготування їжі та прання білизни хворим (пацієнтам) і при цьому за такі послуги не справляє окрему плату, то підстав для сплати спецводозбору в такої установи немає. Якщо ж надання таких послуг пацієнтам спрямоване на отримання доходу, то така бюджетна установа є платником спецводозбору.
Тепер щодо сплати спецводозбору в разі надання частини приміщення в оренду. Як зазначено у питанні, і бюджетна установа — орендодавець, і орендар використовують воду виключно для власних питних і санітарно-гігієнічних потреб.
З цього випливає: якщо орендодавець та орендар використовують воду виключно для власних питних і санітарно-гігієнічних потреб (без укладення договору з постачальником води), то сплачувати спецводозбір вони не повинні.
Додамо, що з роз’ясненнями фахівців ДПСУ про порядок обкладення спецводозбором бюджетних установ при наданні приміщень в оренду можна більш детальніше ознайомиться в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2013, № 5, с. 16 — 17.
Таким чином, перинатальний центр не є платником спецводозбору при дотриманні таких умов, а саме, якщо:
— установа використовує воду виключно для питних і санітарно-гігієнічних потреб;
— надає пацієнтам такі послуги, як прання білизни та приготування їжі, без справляння будь-якої плати за них;
— орендарі використовують воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб.

mail_iacx

Дякую за відповідь. Виходить, що наша установа не повинна сплачувати водозбір. Скажіть, а як бути з декларацією по водозбору? Її можна не подавати чи подавати з прочерками?

Податкову декларацію по водозбору подають тільки платники цього збору. Ця норма передбачена п. 328.2 ПКУ. Тому у цій ситуації установа не подає податкову декларацію з водозбору з прочерками.
Але зверніть увагу на такий момент. З цього питання Міндоходів надавало такі роз'яснення у БПЗ.
1. Якщо у суб'єкта господарювання, зареєстрованого платником збору за спеціальне використання води, у звітному періоді відсутній об'єкт оподаткування, то такий суб'єкт господарювання у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, не подає податкову декларацію по збору за спеціальне використання води, але зобов'язаний подати повідомлення за формою N 20-ОПП з оновленою інформацією щодо зміни стану об'єкта оподаткування до контролюючого органу за місцезнаходження.
2. У випадку, якщо суб'єкт господарювання використовує обсяги води для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб і не підпадає під визначення платника збору за спеціальне використання води (ст. 323, 326 ПКУ), він може не подавати податкову звітність по збору за спеціальне використання води з того податкового (звітного) періоду, в якому відбулося використання води для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, за умови подання до контролюючого органу заяви у довільній формі щодо відсутності об'єкта оподаткування.
Отже для того щоб до установи не було претензій з боку податкової, повідомте її про те, що у вас відсутній об'єкт оподаткування водозбором.

12345

А чи потрібно надавати заяву у довільній формі щодо відсутності об'єкта оподаткування кожного року?

Податківці наполягають на тому, щоб заяви про відсутність у звітному році об'єкта обчислення подавали щорічно.

Ксенія

Шановні колеги допоможіть будь ласка. Не можемо вияснити як нараховується плата за надра прісні підземні води витрати становлять 25602,00 грн. х 5% = 1280,10 грн. Податкова наполягає на застосуванню коефіцієнта коригування 0,15 тобто 1280,10 х 0,15 = 192,02 грн., Я не можу зрозуміти де взялося 0,15 і чи правильно це. Податківці самі не впевнені. :D

З цього питання раджу звернути увагу на лист Міністерства доходів і зборів України від 07.07.2014 р. № 16034/7/99-99-15-04-01-17. Так, у цьому листі Міндоходів звертає увагу на те, що розширено коло платників, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 263.1.5 п. 263.1 ст. 263 Кодексу).
Суб’єкти господарювання, що здійснюють видобування корисних копалин, у тому числі й підземних вод, умовно можуть бути поділеними на чотири категорії платників Плати.
Зокрема, до четвертої категорії відносяться ті самі новачки серед платників плати за надра, котрі здійснюють видобування підземних вод на підставі дозволу на спецводокористування.
На думку податківців, оскільки дозвіл на користування ділянкою надр вони отримувати не зобов’язані, їх можна прирівняти до третьої категорії, тобто до тих, у кого з поважної причини відсутня геолого-економічна оцінка запасів ділянки надр. Отже, їх розрахунковий коефіцієнт рентабельності також дорівнює 15 %.
До речі, про необхідність застосування коефіцієнту рентабельності зазначено у п. 263.6.9. Податкового кодексу України. Таким чином, такий коефіцієнт як раз і складає - 0,15.

Ксенія

Вдячна вам за допомогу.

Але зверніть увагу, що 0,15 - це не коефіціент коригування, про який зазначено у п. 263.7 Податкового кодексу.

Ксенія

Тоді я не можу зрозуміти де у звіті 0,15 відображати

Ксенія

Розрахунок так зрозуміло, що (25602+25602) х 0,15 х 5% = 384,03 грн., А яким чином відобразити його у звітності програма медок не нараховує наступне
корегуючий коефіцієнт ставлю 0,15
обсяг видобутих корисних копалин 25602
обсяг витрат видобутих корисних копалин 25602
ставка плати 5,00
то податкове зобов’язання за звітний період програма рахує 38403,00 грн.,

можу потрібно ставка плати ставити 0,05 щоб рахувало 384,03 грн.
Заздалегідь вдячна за допомогу.

На мою думку, розрахунок здійснюємо так:
1. Визначаємо розрахункову вартість видобутої корисної копалини за формулою, наведеною у п. 263.6.9. ПКУ.
Для цього необхідно знати витрати та обсяг видобутої корисної копалини (води). З вашого прикладу це виглядає так: 25602 грн. + 25602 грн. х 0,15 (коефіціент рентабельності) / обсяг води.
Але мені невідомо ваш обсяг видобутої води. Тому поділіть на ваше значення самостійно.
Обчислену величину показуємо у р. 6.2 Додатку 2 до Податкового розрахунку
з плати за користування надрами для видобування корисних копалин
2. Обчислюємо податкові зобов'язання за допомогою формули, наведеної у п. 263.7. ПКУ.
Для цього обсяг води х Розрахункову вартість видобутої води х 5%
Цю величину — у р. 8 Додатку 2 до Податкового розрахунку та у р. 6 Податкового розрахунку
3. Сам коефіцієнт рентабельності - 0,15 у р. 4.4 Податкового розрахунку