Працівник не повернув вчасно аванс на відрядження
-
Софія Ткачук
- Мандрівник
- Повідомлень: 25
- З нами з: 04 березня 2014, 09:10
- Подякували: 1 раз
Працівник отримав аванс на відрядження 04.09.14, він повернувся з відрядження 19.09.14 і не повернув надлишково отримані кошти, як правильно розрахувати штрафні санкції і ПзДФО. і чи має щось перераховувати установа в бюджет
-
Ковшова Олена
- Мешканець
- Повідомлень: 122
- З нами з: 03 лютого 2014, 07:48
- Регіон: Харків
- Подякували: 3 рази
- Контактна інформація:
Штрафні санкції за неповернення невитрачених коштів у відрядженні працівником можуть покладатись:
— на самого працівника у вигляді стягнення ПДФО із суми, що перевищує суму витрат платника податків на таке відрядження, розраховану відповідно до розд. 3 ПК (підстава: п.п. 170.9.1 ст. 170 ПК);
— на роботодавця у вигляді штрафу у розмірі 25 % від виданих під звіт та неповернутих сум за перевищення встановлених п.2.11 постанови НБУ від 15.12.04 р. № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" строків використання виданої під звіт готівки або за видачу готівки під звіт без повного звіту за раніше видані кошти (підстава: абз. 5 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.95 р. № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки").
Надміру витрачені кошти, видані на відрядження (залишок грошових коштів понад суму, витрачену відповідно до Звіту), працівник має:
— повернути до каси;
— перерахувати на банківський рахунок роботодавця, який видав грошові кошти.
Зробити це він зобов`язаний до або під час подання Звіту.
Такі суми не повернуті працівником в установлені строки включають в його загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 164.2.11 ст. 164 ПК).
Дохід обкладають ПДФО відповідно до вимог п. 167.1 ст. 167 ПК:
— 15 % від бази оподаткування, що не перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня звітного податкового року (у 2014 році —12180 грн);
— 17 % із суми перевищення.
Оскільки ставка (15,17 %) застосовується до загального місячного оподатковуваного доходу, то з граничним розміром треба порівняти загальну суму доходу працівника за місяць.
Також треба застосовувати натуральний коефіцієнт для визначення об`єкта оподаткування (п. 164.5 ст. 164 ПК): для 15 % -1,176471, а 17 % — 1,204819.
Тож у разі порушення працівником строків повернення невитрачених грошових коштів, виданих на відрядження треба правильно визначити момент виникнення оподаткованого доходу у працівника. Але у ПК цей момент чітко не прописаний.
Тому є два варіанти:
— фіскальний — дохід виникає у працівника на наступний день після закінчення граничного строку повернення надміру витрачених коштів (п. 170.9 ст. 170 ПК). Тобто, наступного дня після закінчення граничного строку повернення надміру витрачених грошових коштів. Доходом у такому разі є:
1. уся сума грошових коштів, видана на відрядження (якщо працівник не подав Звіт та не повернув залишок коштів);
2. різниця між авансом та сумою коштів, витрачених відповідно до Звіту (якщо працівник подав Звіт в строк, але не повернув кошти у встановлені строки).
— ліберальний — дохід виникає у вигляді своєчасно не зданих коштів в місяці граничого строку подання Звіту (п. 3 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України, від 24.12.13 р. № 845).
До речі, у самому Звіті зазначено, що розрахунок ПДФО з несвоєчасно поверненої суми здійснюють в разі неповернення надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає граничний строк повернення. Тобто, тут є також 2 варіанти:
— невитрачені кошті повернено з порушенням граничних строків, але до кінця місяця, на який припадає такий граничний строк, то дохід у працівника не виникає, відтак і ПДФО не утримується;
— кошти не повернено до кінця місяця, на який припадає граничний строк повернення,і в місяці настання граничного строку подання Звіту у працівника виникає дохід. У дохід в такому разі включають суми так само як і у випадку фіскального підходу (залежно від подання чи неподання Звіту).
Щоб виключити непорозуміння із перевіряючи ми рекомендуємо отримати індивідуальну податкову консультацію щодо моменту виникнення у працівника доходу у даному випадку.
— на самого працівника у вигляді стягнення ПДФО із суми, що перевищує суму витрат платника податків на таке відрядження, розраховану відповідно до розд. 3 ПК (підстава: п.п. 170.9.1 ст. 170 ПК);
— на роботодавця у вигляді штрафу у розмірі 25 % від виданих під звіт та неповернутих сум за перевищення встановлених п.2.11 постанови НБУ від 15.12.04 р. № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" строків використання виданої під звіт готівки або за видачу готівки під звіт без повного звіту за раніше видані кошти (підстава: абз. 5 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.95 р. № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки").
Надміру витрачені кошти, видані на відрядження (залишок грошових коштів понад суму, витрачену відповідно до Звіту), працівник має:
— повернути до каси;
— перерахувати на банківський рахунок роботодавця, який видав грошові кошти.
Зробити це він зобов`язаний до або під час подання Звіту.
Такі суми не повернуті працівником в установлені строки включають в його загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 164.2.11 ст. 164 ПК).
Дохід обкладають ПДФО відповідно до вимог п. 167.1 ст. 167 ПК:
— 15 % від бази оподаткування, що не перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня звітного податкового року (у 2014 році —12180 грн);
— 17 % із суми перевищення.
Оскільки ставка (15,17 %) застосовується до загального місячного оподатковуваного доходу, то з граничним розміром треба порівняти загальну суму доходу працівника за місяць.
Також треба застосовувати натуральний коефіцієнт для визначення об`єкта оподаткування (п. 164.5 ст. 164 ПК): для 15 % -1,176471, а 17 % — 1,204819.
Тож у разі порушення працівником строків повернення невитрачених грошових коштів, виданих на відрядження треба правильно визначити момент виникнення оподаткованого доходу у працівника. Але у ПК цей момент чітко не прописаний.
Тому є два варіанти:
— фіскальний — дохід виникає у працівника на наступний день після закінчення граничного строку повернення надміру витрачених коштів (п. 170.9 ст. 170 ПК). Тобто, наступного дня після закінчення граничного строку повернення надміру витрачених грошових коштів. Доходом у такому разі є:
1. уся сума грошових коштів, видана на відрядження (якщо працівник не подав Звіт та не повернув залишок коштів);
2. різниця між авансом та сумою коштів, витрачених відповідно до Звіту (якщо працівник подав Звіт в строк, але не повернув кошти у встановлені строки).
— ліберальний — дохід виникає у вигляді своєчасно не зданих коштів в місяці граничого строку подання Звіту (п. 3 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України, від 24.12.13 р. № 845).
До речі, у самому Звіті зазначено, що розрахунок ПДФО з несвоєчасно поверненої суми здійснюють в разі неповернення надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає граничний строк повернення. Тобто, тут є також 2 варіанти:
— невитрачені кошті повернено з порушенням граничних строків, але до кінця місяця, на який припадає такий граничний строк, то дохід у працівника не виникає, відтак і ПДФО не утримується;
— кошти не повернено до кінця місяця, на який припадає граничний строк повернення,і в місяці настання граничного строку подання Звіту у працівника виникає дохід. У дохід в такому разі включають суми так само як і у випадку фіскального підходу (залежно від подання чи неподання Звіту).
Щоб виключити непорозуміння із перевіряючи ми рекомендуємо отримати індивідуальну податкову консультацію щодо моменту виникнення у працівника доходу у даному випадку.