якщо перевірка фінінспекції виявила переплату по зарплаті

Наталія9002

Скільки вирахувати можуть із зарплати бухгалтера, якщо виявлена переплата по індексації у розмірі п'яти тисяч чи більше?

Наталія9002 писав:Скільки вирахувати можуть із зарплати бухгалтера, якщо виявлена переплата по індексації у розмірі п'яти тисяч чи більше?

Відповідно до ст. 128 КЗпП, при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, – 50 % заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі має бути збережено 50 % заробітку.
Ви тільки не сказали, це бухгалтеру перевиплатили, чи бухгалтер комусь перевиплатив??

Оформлення лічильної помилки

У випадку виявлення лічильної помилки підприємство-роботодавець має більші шанси на повернення зайво виплачених сум, ніж у разі, якщо такі зайві кошти виплачено внаслідок нелічильної помилки.

Так, у частині 24 Постанови ВСУ № 13, зокрема, зазначено, що вимоги стосовно повернення працівником авансу, виданого в рахунок заробітної плати, і зайво виплачених внаслідок лічильних помилок сум розглядаються судами у разі, якщо роботодавець не має можливості провести відрахування із заробітної плати у зв'язку з тим, що працівник оскаржує підстави і розмір останнього, або минув місячний строк для видання відповідного наказу (розпорядження), або з інших причин.

Отже, якщо працівник не оскаржує підстав відрахування і його суму, утримати зайво виплачені грошові кошти за наявності лічильної помилки можна з його майбутньої зарплати. Розглянемо це питання детально, але спочатку поговоримо про оформлення лічильної помилки.

Чинним законодавством не затверджено форму документа, яким слід зафіксувати факт виявлення лічильної помилки. Тому пропонуємо використовувати складені підприємством документи залежно від того, хто виявив помилку (бухгалтер, касир, працівник служби внутрішнього аудиту тощо). Це може бути й акт інвентаризації, і бухгалтерська довідка, і доповідна записка. Зі свого боку вважаємо, що в даному випадку зазначена помилка може бути зафіксована в акті спеціально призначеної керівником підприємства комісії, складеному в довільній формі (зразок 1).

Після отримання такого акту бухгалтерська служба здійснює відповідні коригування в обліку методом складання бухгалтерської довідки (зразок 2). А працівники, що отримали зайві суми заробітної плати, інформуються про цей факт та про намір підприємства щодо утримання таких сум із майбутніх заробітних плат (зразок 3).

Після складання бухгалтерської довідки потрібно внести відповідні зміни до регістрів бухгалтерського обліку та первинних документів з обліку заробітної плати, а за необхідності – і до звітності (форми 1-ДФ, звітність до фондів соціального страхування). В ситуації, що розглядається, сплачені до бюджету ПДФО та внески до фондів із суми зайво виплаченої заробітної плати обліковуватимуться в бухобліку як переплата.

Звертаємо вашу увагу на те, що у разі, якщо працівникові або особі, що вже звільнилася, не може бути вручено повідомлення особисто, то воно надсилається поштою (рекомендованим листом з повідомленням, з описом вкладеного). Це робиться задля попередження у подальшому непорозумінь між працівниками і підприємством (наприклад, працівник спочатку дав свою усну згоду на відрахування, а потім почав пред'являти претензії стосовно одержання заробітної плати у меншому розмірі тощо). Повідомлення особі, що вже звільнилася, можна оформити за наведеною нами формою, в якій зазначити про намір звернутися до суду у разі неповернення громадянином зайво виплаченої суми.

Відсутність заперечень після одержання повідомлення означає, що працівник не оскаржує підстав і розміру відрахування. Але, звісно, краще, якщо працівник ще й надасть свою письмову згоду на відрахування зайво одержаної суми з майбутніх заробітних плат (таку згоду можна зафіксувати безпосередньо у повідомленні або ж навести в ньому свої заперечення).

Якщо працівник не заперечує і строк для прийняття рішення про утримання ще не минув, підприємство видає наказ (зразок 4) про відрахування зайво виплаченої суми (згідно зі ст. 127 КЗпП, не пізніше одного місяця з дня виплати неправильно обчисленої суми). З таким наказом працівника потрібно ознайомити під розпис.

До відома
Відповідно до ст. 128 КЗпП, при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, – 50 % заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі має бути збережено 50 % заробітку. Наведені обмеження не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей (у таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 %).

Таким чином, період відрахувань може розтягнутися на декілька місяців. Але варто пам'ятати, що не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які, згідно із законодавством, не звертається стягнення (ст. 129 КЗпП).

Якщо місячний строк для прийняття наказу (розпорядження) про утримання минув або громадянин заперечує проти відрахування або добровільного відшкодування зайво отриманої суми, стягнути ці суми підприємству доведеться в судовому порядку. Згідно з частиною 24 Постанови ВСУ № 13, звернення до суду є можливим відповідно до правил ст. 233 КЗпП – протягом одного року з дня виникнення права на відрахування відповідних сум.

Оформлення нелічильної помилки

Оформлення нелічильної помилки (наприклад, бухгалтерією нараховано премію працівникові без відповідного розпорядження керівника підприємства, внаслідок чого виявлено факт зайво виплаченої суми) відбувається у вищенаведеному порядку. Щоправда, є й свої особливості.

Так, після фіксації факту виявлення нелічильної помилки (наприклад, в акті) потрібно повідомити про це працівника (зразок 5) або особу, яка вже звільнилася, та запропонувати добровільно повернути грошові кошти (адже при виявленні нелічильних помилок підприємство не вправі здійснювати відрахування із заробітної плати свого працівника). Якщо зайво виплачену суму буде повернено, інцидент буде вичерпаний, якщо ж ні – підприємство може звернутися до суду. При цьому слід врахувати, що згідно зі ст. 1215 ЦКУ не підлягає поверненню безпідставно набута заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплату здійснено фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Якщо ж судом буде прийнято рішення не на користь підприємства, воно вправі розглянути питання щодо стягнення заподіяних підприємству збитків з винної особи. Але це вже тема іншої публікації. Лише нагадаємо наступне:

• згідно зі ст. 132 КЗпП, за шкоду, заподіяну підприємству (установі, організації) при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно таку шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не понад свій середній місячний заробіток (матеріальна відповідальність, розмір якої сягає вище за середній місячний заробіток, допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві);

• згідно зі ст. 133 КЗпП, обмежену матеріальну відповідальність несуть, зокрема, керівники підприємств (установ, організацій) та їхні заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах (в установах, організаціях) та їхні заступники – у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не понад свій середній місячний заробіток, якщо шкоду підприємству (установі, організації) заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною організацією обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів щодо запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних, грошових чи культурних цінностей;

• випадки повної матеріальної відповідальності визначені ст. 134 КЗпП (зокрема, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їхньої вини підприємству (установі, організації), якщо відповідно до ст. 1351 КЗпП між працівником і підприємством укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому на зберігання або для інших цілей).

бухгалтер4733

Взагалі-то всю суму переплати внести та ще й штраф заплатити(((

бухгалтер4733

http://triola.com.ua/KRU.doc