начисление зарплаты отстраненному госслужащему

annamastabaeva2510
Мандрівник
Мандрівник
Повідомлень: 48
З нами з: 12 листопада 2014, 16:35

Повідомлення annamastabaeva2510 »

Добрый день, подскажите, пожалуйста, какими нормативными документами необходимо пользоваться в таком деликатном вопросе. нашла Постановление 950 от 13.06.00 п. 4, где сказано У разі закриття провадження у справі про адміністративне корупційне правопорушення у зв'язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов'язаного з таким відстороненням. { Пункт 4 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1044 ( 1044-2011-п ) від 12.10.2011 .
т. е. получается лучше до выяснения обстоятельств эти дни не оплачивать, а при продолжении работы в учреждении сделать утоненный табель и оплатить эти дни по-среднему? У?ого есть такой опыт и успешный опыт проходжения проверки КРУ? Заранее спасибо.

Аватар користувача
yaoleg
Коронована особа
Коронована особа
Повідомлень: 2485
З нами з: 11 лютого 2012, 11:15
Регіон: Винницкая область
Звідки: Вінниця
Дякував (ла): 21 раз
Подякували: 450 разів

Повідомлення yaoleg »

annamastabaeva2510, Відсторонення держслужбовця від виконання обов'язків: підстави та процедура

Головдержслужба нагадала про процедуру відсторонення держслужбовця від виконання свої повноважень. Підставою для цього є невиконання службових обов'язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної чи моральної шкоди громадянину, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян. Відповідне рішення приймає керівник держоргану, в якому працює службовець, за поданням голови комісії з проведення службового розслідування. Тривалість відсторонення не повинна перевищувати часу службового розслідування. Останнє може тривати до двох місяців. Якщо факт порушення не підтверджується, то рішення про відсторонення  скасовують. При цьому зарплата зберігається за весь період відсторонення, незалежно від висновку комісії з проведення розслідування.
Лист Головдержслужби від 12.04.11 р. № 2498/12-11

Відсторонення державного службовця від виконання службових обов’язків
№ 11, листопад 2009

Згідно із законодавством є декілька підстав для відсторонення державного службовця від виконання ним службових обов’язків. Автор розглядає правові аспекти й особливості кожного виду відсторонення
 
Відсторонення як спосіб усунення державного службовця від виконання службових обов'язків без розірвання трудового договору реалізується за допомогою кількох процедур, що різняться як підставами, так і порядком відсторонення, а саме:
– відсторонення від виконання повноважень за посадою відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII (далі – Закон № 3723-XII);
– відсторонення від роботи відповідно до КЗпП;
– відсторонення від посади як обвинуваченого відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України (далі – КПК).
Відсторонення від виконання повноважень за посадою відповідно до Закону № 3723-XIIВідсторонення за законодавством про державну службу є складовою службового розслідування. Принаймні так можна витлумачити положення частини другої ст. 22 Закону № 3723-XII про те, що тривалість відсторонення від виконання повноважень за посадою не має перевищувати часу службового розслідування. Час розслідування визначається конкретним рішенням керівника органу. Той факт, що відсторонення державного службовця не буває поза службовим розслідуванням (яке може проводитись і без відсторонення особи від виконання повноважень), очевидно, має на меті запобігти: 1) продовженню держслужбовцем можливої протизаконної діяльності на посаді; 2) його впливу на хід службового розслідування.
Відповідно до частини другої ст. 22 Закону № 3723-XII службове розслідування може тривати до двох місяців із часу прийняття рішення про його проведення. Щоправда, як свідчить практика, цей термін часто набагато коротший – два тижні, місяць.
Чинне законодавство, на жаль, створює певні труднощі для чіткого визначення підстав відсторонення. Так, згідно зі ст. 22 Закону № 3723-XII підставою для відсторонення державного службовця є невиконання службових обов'язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної чи моральної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян.
Проте відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженого постановою КМУ від 13.06.2000 р. № 950 (далі – Порядок проведення службового розслідування), перелік таких підстав є значно ширшим:
– невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення держслужбовцем своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної чи моральної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян;
– недодержання законодавства про державну службу, про боротьбу з корупцією, порушення етики поведінки;
– вимога самого держслужбовця зняти з нього безпідставні, на його думку, звинувачення або підозру.
Різниця в підходах до визначення підстав відсторонення, на нашу думку, пов'язана з тим, що ст. 22 Закону № 3723-XII не встановлює вичерпного переліку підстав відсторонення державного службовця від виконання обов'язків. До того ж пунктом 4 Порядку проведення службового розслідування визначено, що службове розслідування проводиться з відстороненням державного службовця від виконання повноважень за посадою або без такого відсторонення. Тобто питання відсторонення віднесено до компетенції керівника і стосується всіх підстав, перелічених у цьому Порядку.
Такий підхід є логічним. Якщо припустити, що службове розслідування з відстороненням від виконання повноважень проводиться лише на підставах, визначених Законом № 3723-XII, а в решті випадків – без відсторонення, то отримаємо досить неприродну ситуацію: з приводу невиконання службових обов'язків, яке призвело до значних наслідків, службове розслідування проводиться з відстороненням, тоді як з приводу неналежного виконання службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення антикорупційного законодавства – без відсторонення.
Відповідно до частини першої ст. 22 Закону № 3723-XII рішення про відсторонення державного службовця приймає керівник державного органу, в якому працює цей службовець. Порядок проведення службового розслідування дещо уточнює цю норму: рішення приймається за поданням голови комісії з проведення службового розслідування керівником державного органу, в якому працює особа. При цьому ні в Законі № 3723-XII, ні в Порядку проведення службового розслідування не згадано, що рішення про відсторонення може прийматися також органом, який призначив державного службовця на посаду. Наприклад, коли йдеться про службове розслідування стосовно керівника територіального органу виконавчої влади з відстороненням його від посади.
Законодавством не врегульований і спосіб дій державного службовця під час відсторонення. Ми рекомендуємо відстороненим у порядку ст. 22 Закону № 3723-XII під час розслідування бути присутніми на робочому місці відповідно до розпорядку роботи органу державної влади, оскільки це унеможливить звільнення за прогул. Якщо присутність на робочому місці з певних причин неможлива, доцільно звернутися до керівника органу з цього приводу.
Крім того, не визначено порядку оплати праці державного службовця, який виконує обов'язки особи, відстороненої від виконання повноважень. Постанова КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 р. № 268 про це жодним чином не згадує, що, фактично, означає виконання обов'язків відстороненого на безоплатній основі.
На нашу думку, не достатньо врегульовано питання оплати праці державних службовців, відсторонених від виконання повноважень. Відповідно до частини першої ст. 22 Закону № 3723-XII відсторонення здійснюється зі збереженням заробітної плати. Проте оскільки зарплата працівників цієї категорії складається не лише з посадового окладу, а й з доплат і надбавок, не зовсім зрозуміло, чи отримуватиме особа додаткову заробітну плату за період відсторонення. Наприклад, чи може на цей період призначатися надбавка за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливої роботи? На практиці за період відсторонення державному службовцеві виплачується середня заробітна плата відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100. Але це не зовсім легітимний підхід, адже в Законі № 3723-XII прямо не сказано, що зберігається саме середня заробітна плата, а в переліку випадків, коли виплачується середня заробітна плата, визначених цією постановою, відсторонення не передбачено. Очевидно, це питання потребує законодавчого врегулювання або, принаймні, роз'яснення компетентного органу. 
Згідно з Порядком проведення службового розслідування, якщо правомірність рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою не підтверджується результатами службового розслідування, це рішення скасовується. Жодних інших наслідків не передбачено. З іншого боку, якщо факти, що стали приводом до проведення службового розслідування, підтвердяться, відсторонений державний службовець може неси відповідальність аж до звільнення.
Відсторонення від роботи відповідно до КЗпПОскільки на державних службовців поширюється трудове законодавство, то перелік підстав їх відсторонення розширюється за рахунок передбачених КЗпП1. Відповідно до ст. 46 КЗпП відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається в разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони, в інших випадках, передбачених законодавством. Рішення про відсторонення приймається керівником органу, який видає відповідний наказ (розпорядження).
(1Докладно про підстави та порядок відсторонення працівників від роботи див. у № 10, 2007, с. 40 – 48.) 
Відсторонення від роботи за КЗпП суттєво відрізняється від відсторонення за Законом № 3723-XII, оскільки наявний факт порушення трудової дисципліни, який підтверджується, як правило, актом, висновками спеціалізованих установ, пояснювальною запискою самого службовця і не потребує проведення службового розслідування, яке б підтверджувало його або спростовувало. Відсторонення від роботи в цьому випадку – це форма недопущення державного службовця до виконання службових обов'язків через неадекватний стан або з мотивів безпеки праці.
Заробітна плата за період відсторонення від роботи відповідно до ст. 46 КЗпП, як правило, не виплачується. Непрямо на це вказує також постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 р. № 13, у якій згадується про можливість відсторонення працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати.
Державний службовець може оскаржити правомірність рішення керівника органу про відсторонення. Відповідно до п. 10 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України якщо буде встановлено, що на порушення ст. 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Відсторонення державного службовця у випадку появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння може передувати рішенню про звільнення службовця з посади, оскільки згідно з п. 7 ст. 40 КЗпП поява на роботі в такому стані є підставою для розірвання трудового договору.
Відсторонення державного службовця як обвинуваченого відповідно до КПКВідсторонення державного службовця можливе й у порядку, визначеному кримінально-процесуальним законодавством. Згідно зі ст. 147 КПК підставою для відсторонення є притягнення посадової особи до кримінальної відповідальності за посадовий злочин або за інший злочин, коли посадова особа може негативно впливати на хід досудового чи судового слідства. Визначення можливості впливу обвинуваченого на перебіг слідства віднесено до компетенції слідчого.
Зазначимо, що відсторонення в цьому випадку застосовується лише до державного службовця, який є обвинуваченим, тобто коли відповідно до ст. 131 КПК є досить доказів, які вказують на вчинення ним злочину, і щодо нього слідчий виніс мотивовану постанову про притягнення його як обвинуваченого.
Рішення про відсторонення приймає слідчий із санкції прокурора або його заступника. Службовець відсторонюється від посади на підставі виданої слідчим постанови, копія якої надсилається для виконання в орган державної влади за місцем роботи обвинуваченого. Відсторонення скасовується постановою слідчого (прокурора), коли в подальшому зникає потреба в застосуванні цього заходу.
Питання про відсторонення осіб, що призначаються Президентом України, вирішується останнім на підставі мотивованої постанови Генерального прокурора України. Термін відсторонення не визначений і залежить винятково від рішення слідчого.
Законодавство про державну службу не врегульовує питання, хто і в якому порядку виконує обов'язки відсутнього у зв'язку з відстороненням за постановою слідчого державного службовця, якою є оплата праці особи, яка заміщає відстороненого.
Статтею 147 КПК не передбачено збереження заробітної плати на час відсторонення. Водночас згідно із Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 01.12.94 р. № 266/94-ВР державному службовцеві відшкодовуються збитки, завдані у зв'язку з незаконним відстороненням, у випадку:
– постановлення виправдувального вироку суду;
– встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного відсторонення від роботи (посади);
– закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю в діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину;
– відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи з підстав встановлення факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного відсторонення від роботи (посади).
Незаконно відстороненому державному службовцю відшкодовуються: заробіток, який він втратив внаслідок незаконних дій, суми, сплачені ним у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги, моральна шкода.
Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Час, протягом якого службовець не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу.
Автор: 
Андрій Дуда

annamastabaeva2510
Мандрівник
Мандрівник
Повідомлень: 48
З нами з: 12 листопада 2014, 16:35

Повідомлення annamastabaeva2510 »

Зарплата отстраненному госслужащему
Опубликовано в издании "БУХГАЛТЕР & ЗАКОН"
30.05.2011 – 05.06.2011, № 22 (105)
СПРАШИВАЛИ? ОТВЕЧАЕМ
? Выплачивается ли зарплата госслужащему, отстраненному от выполнения должностных обязанностей в период проведения служебного расследования?
1. Согласно ст. 22 Закона № 3723 невыполнение служебных обязанностей, которое привело к человеческим жертвам или причинению значительного материального или морального ущерба гражданину, государству, предприятию, учреждению, организации или объединению граждан, является основанием для отстранения госслужащего от выполнения полномочий по должности с сохранением заработной платы. Решение об его отстранении принимается руководителем госоргана, в котором работает этот служащий.
Продолжительность отстранения от выполнения полномочий по должности не должна превышать времени служебного расследования, которое проводится в срок до 2-х месяцев в порядке, определенном КМУ.
Пунктом 4 Порядка № 950 установлено, что служебное расследование проводится с отстранением лица, уполномоченного на выполнение функций государства или органов местного самоуправления от выполнения полномочий по должности или без такого отстранения.

Решение об отстранении принимается по предоставлению председателя комиссии по проведению служебного расследования руководителем органа государственной власти, в котором работает служащий.
Госслужащий, относительно которого вынесено постановление о привлечении как обвиняемого в совершении преступления в сфере служебной деятельности или составлен протокол о совершении административного коррупционного правонарушения, подлежит отстранению от выполнения полномочий по должности до рассмотрения дела судом. При этом за госслужащим, уполномоченным на выполнение функций государства или органов местного самоуправления на время отстранения от выполнения полномочий по должности, сохраняется заработная плата.
Однако в соответствии с абз. 3 п. 10 Порядка № 950 по материалам служебного расследования лицо, уполномоченное на выполнение функций государства или органов местного самоуправления, может привлекаться к ответственности согласно законодательству.
В подпункте «л» п. 1 Порядка № 100 указано, что этот Порядок применяется также в других случаях, когда согласно действующему законодательству выплаты осуществляются исходя из средней заработной платы. При этом работникам бюджетных учреждений и организаций, которым в соответствии с законами Украины ежемесячно пересчитываются должностные оклады (ставки) до уровня не ниже средней (двойной) зарплаты в промышленности (народном хозяйстве), расчеты выплат во всех случаях сохранения средней зарплаты могут осуществляться (если это предусмотрено в коллективном договоре) исходя из должностного оклада (ставки) того месяца, в котором состоялось событие, связанное с соответствующими выплатами, с учетом постоянных доплат и надбавок (абз. 4 п. 10 Порядка № 100).
2. В контексте рассматриваемой ситуации также следует обратить внимание на ст. 147 УПКУ, в которой указано, что в случае привлечения должностного лица к уголовной ответственности за должностное преступление, а также если это лицо притягивается к ответственности за другое преступление и может негативно влиять на ход досудебного или судебного следствия, следователь обязан отстранить его от занимаемой должности путем вынесения мотивированного постановления.
Отстранение от должности осуществляется по санкции прокурора или его заместителя. Копия постановления высылается для выполнения по месту работы (службы) обвиняемого.
Отстранение от должности отменяется постановлением следователя (прокурора), когда в дальнейшем необходимость в применении данной меры отпадает.
Положениями ст. 147 УПКУ не предусмотрено сохранение зарплаты на время отстранения госслужащего от выполнения полномочий по должности. Однако в соответствии с положениями Закона № 266 возмещению подлежит ущерб, нанесенный гражданину в результате незаконного отстранения от работы (должности) и других процессуальных действий, ограничивающих права граждан (ч. 1 ст. 1 данного Закона).
В этом случае гражданину возмещаются заработок и другие денежные доходы, которые он утратил в результате незаконных действий (ч. 1 ст. 3 Закона № 266).

еще такое разъяснение с Лиги есть

Відповісти

Повернутись до “Інші питання оплати праці”