Роздуми на тему бухгалтерського обліку у державному секторі

[О.Іванніков]

Не знаю чим допоможе, так як без розуміння суті журналів-ордерів головна книга може показатися незрозумілою.
Головни чим повинно забезпечити ПЗ - оборотним балансом (чернетка звіту), оборотний баланс також відомий як оборотно-сальдова відомість. Так як така відомість складається на прикінці всіх регістрів, після навіть головної книги.

[VOV]

Не знаю чим допоможе, так як без розуміння суті журналів-ордерів головна книга може показатися незрозумілою.
Головни чим повинно забезпечити ПЗ - оборотним балансом (чернетка звіту), оборотний баланс також відомий як оборотно-сальдова відомість. Так як така відомість складається на прикінці всіх регістрів, після навіть головної книги.

У мене уточнююче запитання до Вашого прикладу. Чому обороти за дебетом розписуються а за кредитом ні?

А так дана форма мені подобається але я б по перше її розвернув (місяці поставив зверху, всі 12), по друге і дебет і кредит розбив у розрізі кореспондуючих рахунків Таким би чином отримав повністю рух по рахунку за весь рік з необхідною технічною інформацією. Можна ще добавити проміжні поквартальні результати, але тоді бланк буде дуже великий. Попробую над цим подумати як буде час.

Поки що я контроль рахунка аналізую отаким документом який по суті є досить універсальним і все показує але дуже громоздкий

[О.Іванніков]

Не знаю чим допоможе, так як без розуміння суті журналів-ордерів головна книга може показатися незрозумілою.
Головни чим повинно забезпечити ПЗ - оборотним балансом (чернетка звіту), оборотний баланс також відомий як оборотно-сальдова відомість. Так як така відомість складається на прикінці всіх регістрів, після навіть головної книги.

У мене уточнююче запитання до Вашого прикладу. Чому обороти за дебетом розписуються а за кредитом ні?

А так дана форма мені подобається але я б по перше її розвернув (місяці поставив зверху, всі 12), по друге і дебет і кредит розбив у розрізі кореспондуючих рахунків Таким би чином отримав повністю рух по рахунку за весь рік з необхідною технічною інформацією. Можна ще добавити проміжні поквартальні результати, але тоді бланк буде дуже великий. Попробую над цим подумати як буде час.

Поки що я контроль рахунка аналізую отаким документом який по суті є досить універсальним і все показує але дуже громоздкий

А ось тут саме методологія складання.
Журнал-ордерна система є найбільш прогресивної для ручного обліку. Оскільки сам Журнал-ордер заповнюється розписуючи обороти за кредитом, а підсумок переноситься за дебетом. Мета накопичувального регістру простота заповнення та відсутність дублювань. Можу заповнити приклад ордеру.

[О.Іванніков]

Місяці повинні бути в рядок, так як так простіше збирати обороти, та здійснювати виправлення помилок, у разі складання довідок. Облікові регістри повинні бути прості у заповнені.

[О.Іванніков]

Принципи побудови журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку

Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку с найбільш прогресивною серед інших форм обліку. Вперше основні принципи журнально-ордерної форми обліку були сформульовані у 40-х роках XIX століття. Об'єктивна необхідність в її виникненні і застосуванні була викликана вимогами удосконалення управління, посилення контролю за режимом економіки, підвищення оперативності бухгалтерської звітності, уникнення недоліків, які притаманні меморіально-ордерній та Журналу-Головній формам обліку.
 
Шляхи подолання цих недоліків перш за все полягали в тому, щоб скоротити багаторазове дублювання даних, переписування одержаних підсумків із одного реєстру в інший. Для цього необхідно було шукати нову форму реєстрів і принципово міняти методику відображення господарських операцій у цих реєстрах. Теорією і практикою було запропоновано два види бухгалтерських реєстрів - журнали-ордери і допоміжні відомості. У цілях узагальнення або групування облікових даних, крім зазначених реєстрів, можуть застосовуватись спеціально розроблені таблиці.
 
Основними реєстрами бухгалтерського обліку є журнали-ордери. Вони нагадують собою накопичувальні відомості, в яких систематизація і групування документів ведеться в хронологічному порядку за кореспондуючими рахунками. Кількість таблиць у журналах-ордерах залежить від складності організації бухгалтерського обліку того чи іншого об'єкта, від ступеня деталізації обліку, можливості ведення аналітичного і синтетичного обліку в одному реєстрі та інших обставин.
 
Журнали-ордери, як правило, призначені для синтетичного обліку операцій господарської діяльності підприємств.
 
Ведення записів у журналах-ордерах здійснюється у порядку однобічної реєстрації. Реєструються тільки кредитові обороти в кореспонденції з дебетовими. Журнали-ордери побудовані за кредитовою ознакою, тобто кредитові обороти за кожним балансовим рахунком збираються в одному журналі-ордері, а дебетові обороти за цим рахунком знаходять відображення в різних журналах-ордерах.
 
Журнали-ордери можна побудувати і за дебетовою ознакою. Проте кредитова ознака має перевагу над дебетовою, тому що більшою мірою, ніж дебетова, відповідає характеру операцій, що відбуваються в господарстві. У бухгалтерській формулі рахунок, який кредитується, у більшості випадків відповідає початковому пункту, звідки кошти виходять, з'являються, а дебетовий рахунок - кінцевому пункту* куди кошти надходять, або формі, в яку вони втілюються. Таким чином, бухгалтерський запис може бути виражений у вигляді вектора, що вказує напрямок і величину коштів, що обертаються. Отже, кредитові переваги при побудові журналів-ордерів не штучно нав'язані зовні, а випливають з природи і суті самих господарських операцій. Поєднання хронологічного запису ("журнали") із зазначенням, на які рахунки зараховують суму операцій ("ордер") послужило підставою для назви основних реєстрів журналами-ордерами.
 
Після підрахунку записів за місяць журнал-ордер нагадує не що інше, як складну місячну журнальну статтю, в якій один рахунок кредитується, а декілька дебетуються. Водночас зазначений реєстр замінює меморіальний ордер, в якому б цей запис було зафіксовано. У журналі-ордері таких записів може бути стільки, скільки в ньому є рахунків, що кредитуються.
 
Журнально-ордерна форма обліку ґрунтується на принципах систематизації і накопичення в хронологічному порядку даних первинних документів, що відображують господарські операції безпосередньо в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку. Записи в накопичувальні відомості вносять за показниками, необхідними для управління, контролю й аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, а також періодичної бухгалтерської звітності та розрахунків (декларацій), які надаються податковій адміністрації, до Пенсійного фонду та іншим організаціям з метою посилення контрольних функцій обліку операцій виробництва, каси, рахунків у банку, розрахунків з дебіторами та кредиторами, фінансовими органами; систематизація і накопичування відбувається як за кредитом, так і за дебетом основних синтетичних і кореспондуючих з ними рахунків. Переважно це здійснюється у відомостях аналітичного обліку а в окремих випадках - і у відповідних журналах-ордерах. Синтетичний і аналітичний облік здійснюються у реєстрах, як правило, в єдиній системі записів.
 
За синтетичними рахунками з великою номенклатурою облікових об'єктів, які мають значну кількість щомісячних записів господарських операцій, аналітичний облік ведуть у допоміжних відомостях і виробничих звітах, побудованих, в основному, за дебетовою ознакою. Вони застосовуються тільки в тих випадках, коли необхідні дані неможливо накопичувати безпосередньо в журналах-ордерах. Дані цих реєстрів потім переносять у журнали-ордери.
 
Для узагальнення і первинного групування деяких облікових даних, крім основних реєстрів, застосовуються допоміжні реєстри, в яких господарські операції відображують на підставі первинних документів за необхідними аналітичними показниками.
 
Журнали-ордери побудовані таким чином, що в них відображують однорідні за економічним змістом операції, а також операції, що взаємопов'язані між собою. Тому ряд журналів-ордерів передбачені для обліку операцій за кредитом декількох синтетичних рахунків. У цьому випадку для кожного синтетичного рахунка виділено окремий розділ.
 
Для забезпечення правильного групування даних первинних документів у журналах-ордерах передбачено типову кореспонденцію за кредитом рахунків бухгалтерського обліку і наведено перелік показників, необхідних для складання періодичної та річної звітності. В журналах-ордерах, що призначені для синтетичного та аналітичного обліку, крім того, передбачено позиції аналітичного обліку.
 
Записи в облікових реєстрах проводять у міру надходження документів або за підсумками за місяць залежно від характеру і змісту операції. На документах, дані яких включено до журналів-ордерів, відомостей, реєстрів й аркушів-розшифрувань, вказують номери відповідних реєстрів і порядкові номери записів у них (номер рядка). За документами, які відображені в реєстрах загальним підсумком, номер реєстру і номер запису вказують на окремому аркуші, який прикріплюється до зброшурованих документів.
 
Підсумкові дані в журналах-ордерах на кожному синтетичному рахунку в обов'язковому порядку необхідно звіряти з даними інших облікових реєстрів, в яких відображені записи за відповідними кореспондуючими рахунками. В тих журналах-ордерах, де облікові записи не можуть бути проконтрольовані шляхом зіставлення їх з відповідними показниками інших реєстрів, підсумкові дані за документами використовуються для перевірки підсумків за окремими кореспондуючими рахунками.
 
Суми, що зараховуються в дебет рахунків, за якими аналітичний облік ведуть у відповідних журналах-ордерах, відомостях, реєстрах, у необхідних випадках групують за субрахунками або статтями аналітичного обліку в аркушах-розшифруваннях. На кожний рахунок, що дебетується, відкривають аркуш-розшифрування. Якщо в дебет синтетичного рахунка зараховують суми з кредиту декількох рахунків, 30середжених в одному журналі-ордері або розташованих у різних журналах-ордерах, то зазначене групування відбувається (за умови, що робота виконується одним бухгалтером) в одному аркуші-роз-шифруванні.
 
Записи в аркушах-розшифруваннях проводяться за даними однакових документів підсумками за день або більш тривалий період, а в необхідних випадках - на підставі окремих документів з коротким поясненням змісту операції. По закінченні звітного місяця заповнені аркуші-розшифрування передають працівнику, який веде відповідні записи в журналах-ордерах або у відомостях, в яких повинні знайти відображення аналітичні дані за рахунками. В облікових реєстрах, аналітичні дані яких відображують підсумками за місяць, обороти встановлюють шляхом підсумку сум за документами, попередньо згрупованими за необхідними аналітичними показниками.
 
Помилки, виявлені в реєстрах до підбиття підсумків, виправляють шляхом закреслення помилкового запису і напису над закресленим правильного тексту або суми. Якщо помилку виявлено після підбиття підсумків, але до внесення їх у Головну книгу, виправлення виконують на підставі бухгалтерської довідки з відображенням у вільних рядках або графах. Після запису підсумків журналів-ордерів у Головну книгу ніякі виправлення в них за поточний місяць не допускаються, а необхідні виправлення оформляють також бухгалтерською довідкою і заносять у Головну книгу в наступному місяці. Зазначені довідки зберігають при відповідному обліковому реєстрі, в якому здійснено виправлення.
 
Головну книгу використовують для узагальнення даних журналів-ордерів. взаємної перевірки правильності проведених записів за окремими синтетичними рахунками і складання бухгалтерського балансу за місяць, квартал і рік. У Головній книзі відображують залишки за рахунками, на яких вони були на початок місяця, поточні обороти і залишки на кінець місяця за відповідними синтетичними рахунками. Записи оборотів у Головну книгу є одночасно і реєстрацією облікових даних, що відображені в журналах-ордерах.
 
У Головній книзі записи за місяць виконують, як правило, за синтетичними рахунками, тому що необхідні дані субрахунків і аналітичних рахунків знайшли уже відображення у відповідних реєстрах. Обороти за кредитом відповідного синтетичного рахунка відображують одним підсумковим записом із кожного журналу-ордера, а за дебетом - із декількох журналів-ордерів за кореспондуючими рахунками з виведенням після цього кінцевого підсумку.
 
Отже, в Головній книзі записи здійснюють за дебетам рахунків у кореспонденції з кредитованими рахунками, в той час яку журналах-ордерах записи роблять за кредитам у кореспонденції з рахунками, котрі дебетуються, що забезпечує взаємний контроль показників.
 
Перевірку правильності записів до Головної книги здійснюють шляхом підсумку сум оборотів і залишків за усіма рахунками. Суми дебетових і кредитових оборотів та залишків повинні бути відповідно рівними.
 
Головну книгу відкривають на рік, для чого на кожний синтетичний рахунок відводять окремий аркуш, а, за необхідності, за окремими рахунками - два аркуші.
 
Таким чином, в основу побудови нової журнально-ордерної форми обліку покладено такі найважливіші принципи:
 
У здійснення записів у журналах-ордерах у порядку реєстрації операцій тільки за кредитом рахунка в кореспонденції з дебетом рахунків (інших рахунків);
 
- сполучення, як правило, в єдиній системі записів синтетичного та аналітичного обліку;
 
- відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій у розрізі показників, необхідних для здійснення контролю, аналізу і складання періодичної і річної бухгалтерської звітності;
 
- застосування журналів-ордерів за декількома рахунками, які мають між собою економічний і обліковий зв'язок;
 
- застосування облікових реєстрів заздалегідь зазначеною кореспонденцією рахунків та показниками, які необхідні для складання періодичної і річної бухгалтерської звітності, а в окремих випадках - з номенклатурою статей аналітичного обліку в деяких рахунках;
 
- застосування місячних, а у деяких випадках - квартальних і річних журналів-ордерів з використанням необхідної кількості вкладених аркушів.

[О.Іванніков]

Меморіально-ордерна форма ведення бухгалтерського обліку

На державних підприємствах використовується меморіальна-ордерна форма (контрольна-шахова) бухгалтерського обліку. Відповідні форми меморіальних ордерів затверджені Наказом Державного казначейства України від 27 липня 2000 р. №68, а форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядку їх складання - наказом Державного казначейства України від 6 жовтня 2000 р. №100.
Сутність цієї форми ведення бухгалтерського обліку полягає в тому, що на кожну господарську операцію (на підставі первинного документа) або на групу однорідних операцій (на підставі накопичувального документа) складається меморіальний ордер.
Аналітичний облік при меморіально-ордерній формі ведуть в окремих аналітичних регістрах по кожному аналітичному рахунку та складають оборотні відомості за аналітичними рахунками. Дані останніх звіряються з даними оборотної відомості за синтетичними рахунками. За умов відсутності розбіжностей складається бухгалтерська звітність.
Проте, за певних переваг, меморіально-ордерна форма має суттєві недоліки, а саме:
- складання значної кількості документів бухгалтерського оформлення (меморіальних ордерів) створює зайву проміжну ланку між виправдними документами й обліковими регістрами;
- багаторазовість записів господарських операцій (у реєстраційному журналі, двічі на синтетичних рахунках Головної книги, на аналітичних рахунках) і пов'язані з цим зайві затрати праці;
- роз'єднаність синтетичного й аналітичного обліку, що часто призводить до відставання записів на аналітичні рахунки від записів на синтетичні;
- віднесення значного обсягу робіт (звірка даних хронологічного й систематичного обліку, а також синтетичного й аналітичного обліку, виправлення помилок тощо) на кінець місяця, що зумовлює нерівномірність завантаження облікових працівників, відставання у складанні і поданні звітності;
- недостатня пристосованість облікових регістрів для отримання необхідної інформації для складання звітності, що зумовлює необхідність додаткових вибірок і розрахунків у процесі складання звітності.

Краще ніж у цих статтях і не роз'ясниш!

[VOV]

Я так зрозумів що за кредитом не розписуються рахунки для того щоб уникнути дублювання? Але при автоматизованому обліку на стадії формування документа дублювання не шкідливе а навпаки дозволяє повністю відстежити як дебет так і кредит рахунка і швидше знайти потенційну помилку. Не руками ж це дублювання робиться. І до того ж де дублювання коли розглядається окремий рахунок, так би мовити його історія.

Тому я проти дублювання на стадії внесення інформації, в зв’язку з чим я навіть відмовився від окремого внесення аналітичної інформації по дебету і по кредиту бо вона зазвичай дублюється. А от при формуванні документів які призначені для перевірки і створення загальної картини я за максимальну деталізацію якщо це буде сприяти кращому розумінню стану внесених даних.

[О.Іванніков]

Я так зрозумів що за кредитом не розписуються рахунки для того щоб уникнути дублювання? Але при автоматизованому обліку на стадії формування документа дублювання не шкідливе а навпаки дозволяє повністю відстежити як дебет так і кредит рахунка і швидше знайти потенційну помилку. Не руками ж це дублювання робиться. І до того ж де дублювання коли розглядається окремий рахунок, так би мовити його історія.

Тому я проти дублювання на стадії внесення інформації, в зв’язку з чим я навіть відмовився від окремого внесення аналітичної інформації по дебету і по кредиту бо вона зазвичай дублюється. А от при формуванні документів які призначені для перевірки і створення загальної картини я за максимальну деталізацію якщо це буде сприяти кращому розумінню стану внесених даних.

При автоматизированном учете можно что угодно. Мне нравятся определенные отчеты, сделаю скриншоты - выложу.

[VOV]

Меморіально-ордерна форма ведення бухгалтерського обліку

На державних підприємствах використовується меморіальна-ордерна форма (контрольна-шахова) бухгалтерського обліку. Відповідні форми меморіальних ордерів затверджені Наказом Державного казначейства України від 27 липня 2000 р. №68, а форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядку їх складання - наказом Державного казначейства України від 6 жовтня 2000 р. №100.
Сутність цієї форми ведення бухгалтерського обліку полягає в тому, що на кожну господарську операцію (на підставі первинного документа) або на групу однорідних операцій (на підставі накопичувального документа) складається меморіальний ордер.
Аналітичний облік при меморіально-ордерній формі ведуть в окремих аналітичних регістрах по кожному аналітичному рахунку та складають оборотні відомості за аналітичними рахунками. Дані останніх звіряються з даними оборотної відомості за синтетичними рахунками. За умов відсутності розбіжностей складається бухгалтерська звітність.
Проте, за певних переваг, меморіально-ордерна форма має суттєві недоліки, а саме:
- складання значної кількості документів бухгалтерського оформлення (меморіальних ордерів) створює зайву проміжну ланку між виправдними документами й обліковими регістрами;
- багаторазовість записів господарських операцій (у реєстраційному журналі, двічі на синтетичних рахунках Головної книги, на аналітичних рахунках) і пов'язані з цим зайві затрати праці;
- роз'єднаність синтетичного й аналітичного обліку, що часто призводить до відставання записів на аналітичні рахунки від записів на синтетичні;
- віднесення значного обсягу робіт (звірка даних хронологічного й систематичного обліку, а також синтетичного й аналітичного обліку, виправлення помилок тощо) на кінець місяця, що зумовлює нерівномірність завантаження облікових працівників, відставання у складанні і поданні звітності;
- недостатня пристосованість облікових регістрів для отримання необхідної інформації для складання звітності, що зумовлює необхідність додаткових вибірок і розрахунків у процесі складання звітності.

Краще ніж у цих статтях і не роз'ясниш!

При автоматизованому обліку всі недоліки меморіально-ордерної системи нівелюються. Ця стаття описує ручне ведення обліку і тому вважаю на сучасному етапі роваитку вона не така вже й актуальна. Всі "зайві проміжні лаки" нічим не заважають, і чим їх буде більше тим краще для узагальнення і систематизації та використання цих даних (коли вони формуються вчасно, автоматично і в необхідній кількості). Але єдине, потрібно щоб ці ланки не носили обовязкового характеру а тільки рекомендаційний. Бо зараз часто весь букет карток аналітичного обліку заповнюють (часто вручну) лише тому що так треба, що так написано а не тому що це допоможе в роботі. Часто їх вже заповнюють після здачі звітності... бо мов перевіряючі запитають а чому немає отого і отого, що зазначено в нормативних документах. Отут я вважаю основна проблема.

[О.Іванніков]

Но, искать ошибку в главной не верно, логичнее искать ее в самом журнале.

[VOV]

Я так зрозумів що за кредитом не розписуються рахунки для того щоб уникнути дублювання? Але при автоматизованому обліку на стадії формування документа дублювання не шкідливе а навпаки дозволяє повністю відстежити як дебет так і кредит рахунка і швидше знайти потенційну помилку. Не руками ж це дублювання робиться. І до того ж де дублювання коли розглядається окремий рахунок, так би мовити його історія.

Тому я проти дублювання на стадії внесення інформації, в зв’язку з чим я навіть відмовився від окремого внесення аналітичної інформації по дебету і по кредиту бо вона зазвичай дублюється. А от при формуванні документів які призначені для перевірки і створення загальної картини я за максимальну деталізацію якщо це буде сприяти кращому розумінню стану внесених даних.

При автоматизированном учете можно что угодно. Мне нравятся определенные отчеты, сделаю скриншоты - выложу.

Я б навіть сказав не тільки можно а і нужно, на то він і автоматизований облік. Тому я часто добавляю звіти на замовлення користувачів яких немає в нормативних документах але які потрібні на певному етапі роботи (але лише у тому випадку коли вони обгрунтовують їх доцільність)

[VOV]

Но, искать ошибку в главной не верно, логичнее искать ее в самом журнале.

По великому рахунку я не вважаю принциповим де шукати помилки, лише б їх було зручно шукати. А як називатиметься цей документ це справа другорядна.

[О.Іванніков]

При автоматизированном учете ни журналы ордера, ни мемориальные ордера не нужны. Так как автоматизированный учет и есть тем самым накопительным регистром способным дать верность баланса в виде оборотно-сальдовой ведомости. Накопительные регистры нужны только для ручного учета.

[О.Іванніков]

За время работы главбухом ни разу не распечатывал главную книгу, и ничего в ней не смотрел. Оборотно-сальдовая ведомость практически единственный нужный мне отчет, если надо заполнить отчетность. А к документам я печатал иногда карточки счетов, или об.сальдовую по счету, если мне нужна была аналитика.И при этом я прошел ни одну проверку контролирующих органов. Возвращаемся к учете учета.

[VOV]

При автоматизированном учете ни журналы ордера, ни мемориальные ордера не нужны. Так как автоматизированный учет и есть тем самым накопительным регистром способным дать верность баланса в виде оборотно-сальдовой ведомости. Накопительные регистры нужны только для ручного учета.

Так, але ж потрібна форма перегляду і контролю оцього великого облікового регустру. Тому ми і почали розмову про документ в якому можна все побачити. На даний момент такими документами виступають меморіальні ордери, картки, журнал-головна. І вони мають право на життя якщо вони допомагають розібратися, узагальнити, перевірити, знайти помилки. І так склалося що комусь допомагають одні документи а комісь інші. Тому якщо придумати якийсь більш-менш універсальний документ то було б дуже добре.

[О.Іванніков]

Речь о том, что мемориально-обратная система не дает показателей для отчетности, а большинство бюджетных бухгалтеров работают за конно-ручным принципом.

[VOV]

За время работы главбухом ни разу не распечатывал главную книгу, и ничего в ней не смотрел. Оборотно-сальдовая ведомость практически единственный нужный мне отчет, если надо заполнить отчетность. А к документам я печатал иногда карточки счетов, или об.сальдовую по счету, если мне нужна была аналитика.И при этом я прошел ни одну проверку контролирующих органов. Возвращаемся к учете учета.

Я думаю, що Ви могли б пройти будь яку перевірку взагалі без документів. Але на місцях сидять живі люди, багато живих людей... які без роздрукованої головної книги перевірку не пройдуть взагалі.

[О.Іванніков]

При автоматизированном учете ни журналы ордера, ни мемориальные ордера не нужны. Так как автоматизированный учет и есть тем самым накопительным регистром способным дать верность баланса в виде оборотно-сальдовой ведомости. Накопительные регистры нужны только для ручного учета.

Так, але ж потрібна форма перегляду і контролю оцього великого облікового регустру. Тому ми і почали розмову про документ в якому можна все побачити. На даний момент такими документами виступають меморіальні ордери, картки, журнал-головна. І вони мають право на життя якщо вони допомагають розібратися, узагальнити, перевірити, знайти помилки. І так склалося що комусь допомагають одні документи а комісь інші. Тому якщо придумати якийсь більш-менш універсальний документ то було б дуже добре.

Так формой являются отчеты, которые дает автоматизация. Все эти регистры должны помочь создать оборотно-сальдовую ведомость, программа это делает быстрее движения мышки некоторых бухгалтеров :)
Бюджету надо утвердить накопительные регистры, которые будут использоваться только при ручной форме учета.

[VOV]

Речь о том, что мемориально-обратная система не дает показателей для отчетности, а большинство бюджетных бухгалтеров работают за конно-ручным принципом.

Я не стверджую що вони дають показники для звітності. Вони допомагають розібратися бухгалтеру в тих проведеннях що він робив протягом звітного періоду, узагальнити певні дані і побачити помилки. А ще ж крім звітності є вищестоящі організації які постійно требують якісь інформації (часто дуже безглузді), їх же також потрібно якось робити. В мене часто просять зробити такі абсурдні документи що, ой-ой... саме тому що вони допомагають в роботі (незважаючи на свою абсурдність).

[VOV]

При автоматизированном учете ни журналы ордера, ни мемориальные ордера не нужны. Так как автоматизированный учет и есть тем самым накопительным регистром способным дать верность баланса в виде оборотно-сальдовой ведомости. Накопительные регистры нужны только для ручного учета.

Так, але ж потрібна форма перегляду і контролю оцього великого облікового регустру. Тому ми і почали розмову про документ в якому можна все побачити. На даний момент такими документами виступають меморіальні ордери, картки, журнал-головна. І вони мають право на життя якщо вони допомагають розібратися, узагальнити, перевірити, знайти помилки. І так склалося що комусь допомагають одні документи а комісь інші. Тому якщо придумати якийсь більш-менш універсальний документ то було б дуже добре.

Так формой являются отчеты, которые дает автоматизация. Все эти регистры должны помочь создать оборотно-сальдовую ведомость, программа это делает быстрее движения мышки некоторых бухгалтеров :)
Бюджету надо утвердить накопительные регистры, которые будут использоваться только при ручной форме учета.

Регістри не допомогаютьстворити оборотно сальдову, вона створюється автоматично на основі внесених проведень (первинних документів), регістри допомагають перевірити її правильність.
Так було б непогано таке затвердити, але виникає супутнє запитання, де межа автоматизованого і ручного обліку? Я за те щоб всі регістри просто мали рекомендаційний характер.

[О.Іванніков]

За время работы главбухом ни разу не распечатывал главную книгу, и ничего в ней не смотрел. Оборотно-сальдовая ведомость практически единственный нужный мне отчет, если надо заполнить отчетность. А к документам я печатал иногда карточки счетов, или об.сальдовую по счету, если мне нужна была аналитика.И при этом я прошел ни одну проверку контролирующих органов. Возвращаемся к учете учета.

Я думаю, що Ви могли б пройти будь яку перевірку взагалі без документів. Але на місцях сидять живі люди, багато живих людей... які без роздрукованої головної книги перевірку не пройдуть взагалі.

Нет, дело не в человеке, дело в иллюзии правильности. Спросите у бухгалтеров зачем они ведут главную книгу? Вот интересно они сами знают зачем ее ведут? :-P
И, еще, когда я уже стал проверять предприятия, они мне все честно несли главные книги, а я их шокировал тем, что мне это нафиг не надо, что сам в свою бытность никогда ее не вел. Это вызывало благоговейный трепет, на меня смотрели как на святого, и когда им объясняет цель ее ведения у них глазки открываются. Похвастаюсь, я работал главбухом предприятия с внешнеэкономической деятельностью, которое занималось оптово-розничной торговлей подакцизных товаров, само себе строило основные и т.д. И ни разу, я подчеркиваю, ни разу мне не понадобилась главная книга, несмотря на количество сдаваемых мною регламентных отчетов.

[О.Іванніков]

При автоматизированном учете ни журналы ордера, ни мемориальные ордера не нужны. Так как автоматизированный учет и есть тем самым накопительным регистром способным дать верность баланса в виде оборотно-сальдовой ведомости. Накопительные регистры нужны только для ручного учета.

Так, але ж потрібна форма перегляду і контролю оцього великого облікового регустру. Тому ми і почали розмову про документ в якому можна все побачити. На даний момент такими документами виступають меморіальні ордери, картки, журнал-головна. І вони мають право на життя якщо вони допомагають розібратися, узагальнити, перевірити, знайти помилки. І так склалося що комусь допомагають одні документи а комісь інші. Тому якщо придумати якийсь більш-менш універсальний документ то було б дуже добре.

Так формой являются отчеты, которые дает автоматизация. Все эти регистры должны помочь создать оборотно-сальдовую ведомость, программа это делает быстрее движения мышки некоторых бухгалтеров :)
Бюджету надо утвердить накопительные регистры, которые будут использоваться только при ручной форме учета.

Регістри не допомогаютьстворити оборотно сальдову, вона створюється автоматично на основі внесених проведень (первинних документів), регістри допомагають перевірити її правильність.
Так було б непогано таке затвердити, але виникає супутнє запитання, де межа автоматизованого і ручного обліку? Я за те щоб всі регістри просто мали рекомендаційний характер.

Вот никак не помогают, так как если в них ошибка, она будет в ОСВ, если она есть в ОСВ, то она есть в регистрах. На счет свободы, согласен.

[О.Іванніков]

При автоматизированном учете ни журналы ордера, ни мемориальные ордера не нужны. Так как автоматизированный учет и есть тем самым накопительным регистром способным дать верность баланса в виде оборотно-сальдовой ведомости. Накопительные регистры нужны только для ручного учета.

Так, але ж потрібна форма перегляду і контролю оцього великого облікового регустру. Тому ми і почали розмову про документ в якому можна все побачити. На даний момент такими документами виступають меморіальні ордери, картки, журнал-головна. І вони мають право на життя якщо вони допомагають розібратися, узагальнити, перевірити, знайти помилки. І так склалося що комусь допомагають одні документи а комісь інші. Тому якщо придумати якийсь більш-менш універсальний документ то було б дуже добре.

Так формой являются отчеты, которые дает автоматизация. Все эти регистры должны помочь создать оборотно-сальдовую ведомость, программа это делает быстрее движения мышки некоторых бухгалтеров :)
Бюджету надо утвердить накопительные регистры, которые будут использоваться только при ручной форме учета.

Регістри не допомогаютьстворити оборотно сальдову, вона створюється автоматично на основі внесених проведень (первинних документів), регістри допомагають перевірити її правильність.
Так було б непогано таке затвердити, але виникає супутнє запитання, де межа автоматизованого і ручного обліку? Я за те щоб всі регістри просто мали рекомендаційний характер.

Межа автоматизованого обліку закінчується на тих даних які він може надати.
Схема обліку проста:
Первиний документ -> Накопичувальні відомості -> Головна -> Оборотно-сальдова відомість (чернетка балансу) -> Баланс.

[VOV]

За время работы главбухом ни разу не распечатывал главную книгу, и ничего в ней не смотрел. Оборотно-сальдовая ведомость практически единственный нужный мне отчет, если надо заполнить отчетность. А к документам я печатал иногда карточки счетов, или об.сальдовую по счету, если мне нужна была аналитика.И при этом я прошел ни одну проверку контролирующих органов. Возвращаемся к учете учета.

Я думаю, що Ви могли б пройти будь яку перевірку взагалі без документів. Але на місцях сидять живі люди, багато живих людей... які без роздрукованої головної книги перевірку не пройдуть взагалі.

Нет, дело не в человеке, дело в иллюзии правильности. Спросите у бухгалтеров зачем они ведут главную книгу? Вот интересно они сами знают зачем ее ведут? :-P
И, еще, когда я уже стал проверять предприятия, они мне все честно несли главные книги, а я их шокировал тем, что мне это нафиг не надо, что сам в свою бытность никогда ее не вел. Это вызывало благоговейный трепет, на меня смотрели как на святого, и когда им объясняет цель ее ведения у них глазки открываются. Похвастаюсь, я работал главбухом предприятия с внешнеэкономической деятельностью, которое занималось оптово-розничной торговлей подакцизных товаров, само себе строило основные и т.д. И ни разу, я подчеркиваю, ни разу мне не понадобилась главная книга, несмотря на количество сдаваемых мною регламентных отчетов.

Ви ж говорите про ідеальні умови а ми живемо в реальному світі і перевіряючим в 95% потрібні головні книги і все інше і часто не для того щоб зробити перевірку а тому що треба щоб воно було!!! Я з цим стикався не раз. 
І ще, якщо порівнювати підприємства і просту неприбуткова бюджетну установу то підприємства відчувають себе більш впевнено (вони свої гроші самі заробляють і тому можуть за себе постояти) а бюджетні установи зараз в більшості знаходяться під "гнобленням" казначейства та інших вищестоящих і "крок вправо-влево - розсріл".

[VOV]

При автоматизированном учете ни журналы ордера, ни мемориальные ордера не нужны. Так как автоматизированный учет и есть тем самым накопительным регистром способным дать верность баланса в виде оборотно-сальдовой ведомости. Накопительные регистры нужны только для ручного учета.

Так, але ж потрібна форма перегляду і контролю оцього великого облікового регустру. Тому ми і почали розмову про документ в якому можна все побачити. На даний момент такими документами виступають меморіальні ордери, картки, журнал-головна. І вони мають право на життя якщо вони допомагають розібратися, узагальнити, перевірити, знайти помилки. І так склалося що комусь допомагають одні документи а комісь інші. Тому якщо придумати якийсь більш-менш універсальний документ то було б дуже добре.

Так формой являются отчеты, которые дает автоматизация. Все эти регистры должны помочь создать оборотно-сальдовую ведомость, программа это делает быстрее движения мышки некоторых бухгалтеров :)
Бюджету надо утвердить накопительные регистры, которые будут использоваться только при ручной форме учета.

Регістри не допомогаютьстворити оборотно сальдову, вона створюється автоматично на основі внесених проведень (первинних документів), регістри допомагають перевірити її правильність.
Так було б непогано таке затвердити, але виникає супутнє запитання, де межа автоматизованого і ручного обліку? Я за те щоб всі регістри просто мали рекомендаційний характер.

Межа автоматизованого обліку закінчується на тих даних які він може надати.
Схема обліку проста:
Первиний документ -> Накопичувальні відомості -> Головна -> Оборотно-сальдова відомість (чернетка балансу) -> Баланс.

А точніше закінчується межею компетенції програмістів які цей облік автоматизують.
Ну так все ж так і працює по цій схемі. Її потрібно лише трішки підкоригувати під сучасні (технічні) умови обліку

[О.Іванніков]

За время работы главбухом ни разу не распечатывал главную книгу, и ничего в ней не смотрел. Оборотно-сальдовая ведомость практически единственный нужный мне отчет, если надо заполнить отчетность. А к документам я печатал иногда карточки счетов, или об.сальдовую по счету, если мне нужна была аналитика.И при этом я прошел ни одну проверку контролирующих органов. Возвращаемся к учете учета.

Я думаю, що Ви могли б пройти будь яку перевірку взагалі без документів. Але на місцях сидять живі люди, багато живих людей... які без роздрукованої головної книги перевірку не пройдуть взагалі.

Нет, дело не в человеке, дело в иллюзии правильности. Спросите у бухгалтеров зачем они ведут главную книгу? Вот интересно они сами знают зачем ее ведут? :-P
И, еще, когда я уже стал проверять предприятия, они мне все честно несли главные книги, а я их шокировал тем, что мне это нафиг не надо, что сам в свою бытность никогда ее не вел. Это вызывало благоговейный трепет, на меня смотрели как на святого, и когда им объясняет цель ее ведения у них глазки открываются. Похвастаюсь, я работал главбухом предприятия с внешнеэкономической деятельностью, которое занималось оптово-розничной торговлей подакцизных товаров, само себе строило основные и т.д. И ни разу, я подчеркиваю, ни разу мне не понадобилась главная книга, несмотря на количество сдаваемых мною регламентных отчетов.

Ви ж говорите про ідеальні умови а ми живемо в реальному світі і перевіряючим в 95% потрібні головні книги і все інше і часто не для того щоб зробити перевірку а тому що треба щоб воно було!!! Я з цим стикався не раз. 
І ще, якщо порівнювати підприємства і просту неприбуткова бюджетну установу то підприємства відчувають себе більш впевнено (вони свої гроші самі заробляють і тому можуть за себе постояти) а бюджетні установи зараз в більшості знаходяться під "гнобленням" казначейства та інших вищестоящих і "крок вправо-влево - розсріл".

Ну, тогда я 10 лет жил в идеальном мире, работая главным бухгалтером, так как у меня при ежегодных проверках ее никогда не просили.

[VOV]

При автоматизированном учете ни журналы ордера, ни мемориальные ордера не нужны. Так как автоматизированный учет и есть тем самым накопительным регистром способным дать верность баланса в виде оборотно-сальдовой ведомости. Накопительные регистры нужны только для ручного учета.

Так, але ж потрібна форма перегляду і контролю оцього великого облікового регустру. Тому ми і почали розмову про документ в якому можна все побачити. На даний момент такими документами виступають меморіальні ордери, картки, журнал-головна. І вони мають право на життя якщо вони допомагають розібратися, узагальнити, перевірити, знайти помилки. І так склалося що комусь допомагають одні документи а комісь інші. Тому якщо придумати якийсь більш-менш універсальний документ то було б дуже добре.

Так формой являются отчеты, которые дает автоматизация. Все эти регистры должны помочь создать оборотно-сальдовую ведомость, программа это делает быстрее движения мышки некоторых бухгалтеров :)
Бюджету надо утвердить накопительные регистры, которые будут использоваться только при ручной форме учета.

Регістри не допомогаютьстворити оборотно сальдову, вона створюється автоматично на основі внесених проведень (первинних документів), регістри допомагають перевірити її правильність.
Так було б непогано таке затвердити, але виникає супутнє запитання, де межа автоматизованого і ручного обліку? Я за те щоб всі регістри просто мали рекомендаційний характер.

Вот никак не помогают, так как если в них ошибка, она будет в ОСВ, если она есть в ОСВ, то она есть в регистрах. На счет свободы, согласен.

Чому ж не допомагає. В ОСВ загальні обороти а в регістрах розкладені по полочках. Зразу видно якої проводки не вистачає або яка була внесена лишня.

[О.Іванніков]

При автоматизированном учете ни журналы ордера, ни мемориальные ордера не нужны. Так как автоматизированный учет и есть тем самым накопительным регистром способным дать верность баланса в виде оборотно-сальдовой ведомости. Накопительные регистры нужны только для ручного учета.

Так, але ж потрібна форма перегляду і контролю оцього великого облікового регустру. Тому ми і почали розмову про документ в якому можна все побачити. На даний момент такими документами виступають меморіальні ордери, картки, журнал-головна. І вони мають право на життя якщо вони допомагають розібратися, узагальнити, перевірити, знайти помилки. І так склалося що комусь допомагають одні документи а комісь інші. Тому якщо придумати якийсь більш-менш універсальний документ то було б дуже добре.

Так формой являются отчеты, которые дает автоматизация. Все эти регистры должны помочь создать оборотно-сальдовую ведомость, программа это делает быстрее движения мышки некоторых бухгалтеров :)
Бюджету надо утвердить накопительные регистры, которые будут использоваться только при ручной форме учета.

Регістри не допомогаютьстворити оборотно сальдову, вона створюється автоматично на основі внесених проведень (первинних документів), регістри допомагають перевірити її правильність.
Так було б непогано таке затвердити, але виникає супутнє запитання, де межа автоматизованого і ручного обліку? Я за те щоб всі регістри просто мали рекомендаційний характер.

Межа автоматизованого обліку закінчується на тих даних які він може надати.
Схема обліку проста:
Первиний документ -> Накопичувальні відомості -> Головна -> Оборотно-сальдова відомість (чернетка балансу) -> Баланс.

А точніше закінчується межею компетенції програмістів які цей облік автоматизують.
Ну так все ж так і працює по цій схемі. Її потрібно лише трішки підкоригувати під сучасні (технічні) умови обліку

Так, але автоматизація зводить цю схему до Первиний документ -> Оборотно-сальдова відомість (чернетка балансу) і це головна мета автоматизації.

[О.Іванніков]

При автоматизированном учете ни журналы ордера, ни мемориальные ордера не нужны. Так как автоматизированный учет и есть тем самым накопительным регистром способным дать верность баланса в виде оборотно-сальдовой ведомости. Накопительные регистры нужны только для ручного учета.

Так, але ж потрібна форма перегляду і контролю оцього великого облікового регустру. Тому ми і почали розмову про документ в якому можна все побачити. На даний момент такими документами виступають меморіальні ордери, картки, журнал-головна. І вони мають право на життя якщо вони допомагають розібратися, узагальнити, перевірити, знайти помилки. І так склалося що комусь допомагають одні документи а комісь інші. Тому якщо придумати якийсь більш-менш універсальний документ то було б дуже добре.

Так формой являются отчеты, которые дает автоматизация. Все эти регистры должны помочь создать оборотно-сальдовую ведомость, программа это делает быстрее движения мышки некоторых бухгалтеров :)
Бюджету надо утвердить накопительные регистры, которые будут использоваться только при ручной форме учета.

Регістри не допомогаютьстворити оборотно сальдову, вона створюється автоматично на основі внесених проведень (первинних документів), регістри допомагають перевірити її правильність.
Так було б непогано таке затвердити, але виникає супутнє запитання, де межа автоматизованого і ручного обліку? Я за те щоб всі регістри просто мали рекомендаційний характер.

Вот никак не помогают, так как если в них ошибка, она будет в ОСВ, если она есть в ОСВ, то она есть в регистрах. На счет свободы, согласен.

Чому ж не допомагає. В ОСВ загальні обороти а в регістрах розкладені по полочках. Зразу видно якої проводки не вистачає або яка була внесена лишня.

Ні, Володимире!
Якщо мені щось не зрозуміло у загальних оборотах, у зроблю ОСВ рахунку за будь-який час (3 08.01.18 - 12.02.18), чого не надасть жоден ручній регістр (тому вони і мають місячний період), ще є картка рахунку, обороти рахунку, і все це не є регістрами а є звітами. 
МО - це не звіт, тому його складання як обов'язок і є незрозумілим, а застосування для досягнення головної мети обліку має велику кількість недоліків. Ви повернулись до зовнішньої форми у нашій дискусії, та відійшли від суті.
МО і Журнал-головна - це є накопичувальними регістрами, з яких ми отримуємо інформацію для прийняття рішень, вони її сьогодні не надають, на їх підставі потрібно скласти ОСВ.
Журнал-головна - це база даних, ОСВ - запит з митою отримання інформації.

[VOV]

Вважаю що автоматизація взагалі зводить цю схему до Первиний документ -> Звітність. А все інше в т.ч. і головна і ОСВ як і регістри є проміжними етапами які використовують за потреби (на даному етапі в примусовому порядку). Просто у всіх потреба різна. Один бухгалтер навіть обклавшись регістрами з усіх сторін не може звести звітність а інший навіть без головної (недавно ми про такого говорили) все робить на ура! Так воно на практиці получається ;)

В автоматизованому обліку ввів усі первинні документи - натиснув кнопку - отримав звіт. Все, мету досягнуто. Якщож звіт не подобається (кривуватий вийшов) повинаємо використовувати регістри і все інше для того щоб розібратися в кривизні. Простий алгоритм роботи.