Я ж не про те щоб заповнити конкретну форму. Я про те, що було твердження про заповнення однієї форми про дебету (журналу) а іншої по кредиту (головної в кінці місяця). У мене виникло питання про логіці їх заповнення. Якщо це питання буде роз'яснене тоді звичайно що можна переходити на вищий рівень (розробка конкретно форми). Поки що логіка роботи цього чуда мені не зрозуміла. Так як всі хвалять цей спосіб ведення то і я б хотів зрозуміти і відчути переваги. Покажіть приклад хоча б на одній проводці що коли і як повинен записувати бухгалтер при ручному обліку.Иванников Алексей писав:Володя, чтоб что-то заполнить надо разработать формы для бюджета. Посмотрите формы для хоз. расчета:VOV писав:Хорошо, буду ждать. Пример не обязательно многофункциональный. Достаточно одной проводки, но пошагово описано весь алгоритм действий при ручном учёте. Меня интересует только логика движений ;)
Роздуми на тему бухгалтерського обліку у державному секторі
-
VOV
- Коронована особа
- Повідомлень: 1142
- З нами з: 11 січня 2016, 18:51
- Регіон: Полтавская область
- Дякував (ла): 26 разів
- Подякували: 211 разів
-
О.Іванніков
- Мешканець
- Повідомлень: 342
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 431 раз
Постараюсь в ближайшие дни на примере форм.VOV писав:Я ж не про те щоб заповнити конкретну форму. Я про те, що було твердження про заповнення однієї форми про дебету (журналу) а іншої по кредиту (головної в кінці місяця). У мене виникло питання про логіці їх заповнення. Якщо це питання буде роз'яснене тоді звичайно що можна переходити на вищий рівень (розробка конкретно форми). Поки що логіка роботи цього чуда мені не зрозуміла. Так як всі хвалять цей спосіб ведення то і я б хотів зрозуміти і відчути переваги. Покажіть приклад хоча б на одній проводці що коли і як повинен записувати бухгалтер при ручному обліку.Иванников Алексей писав:Володя, чтоб что-то заполнить надо разработать формы для бюджета. Посмотрите формы для хоз. расчета:VOV писав:Хорошо, буду ждать. Пример не обязательно многофункциональный. Достаточно одной проводки, но пошагово описано весь алгоритм действий при ручном учёте. Меня интересует только логика движений ;)
-
О.Іванніков
- Мешканець
- Повідомлень: 342
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 431 раз
Новий план рахунків, або як робити не треба
Головною метою бухгалтерського обліку є надання неупередженої інформації користувачам для прийняття ними рішень у межах їх повноважень. Для цієї мети однакові за суттю об’єкти обліку групуються, такі групи (свого роду синтез) ми називаємо синтетичним рахунком, а деталізацію кожної — субрахунком та аналітичними рахунками відповідно. Отже план рахунків є найвищим рівнем групування та повинен відображати головні показники (статті) тої самої інформації (звітності). За сталою міжнародною практикою активи у звітності відображаються від найменш ліквідних до найбільш ліквідних, а зобов’язання від стабільніших до змінних. Так само і будуються плани рахунків незалежно від того, чи вони затверджені на рівні підприємств, чи держави. Виключенням з цього правила може бути традиція Сполучених штатів, так як економіка та традиції цієї країни розвивалась окремо від решти світу.
Після розпаду Радянського союзу, його країни-члени перейшли із планової економіки державної власності на ринкову економічну модель, що, як наслідок, потребувало змін у правилах обліку та у плані рахунків. З цим наша країна дуже добре справилася: взяли за основу міжнародні стандарти обліку, розробили на їх основі власні. Ці стандарти потребували нового плану рахунків, оскільки такі показники як «виручка» не відповідали стандартам обліку.
Довгим та непослідовним був шлях із переведенням суб’єктів державного сектору до більш-менш впорядкованого обліку. По-перше, переробили план рахунків декілька разів, наслідуючи при цьому облікові положення та форми радянських часів. Подальше впорядкування було поступово-раптовим, що й призвело до колосальної кількості суперечностей у обліку. Сьогодні досить залишаються нерозмежованими два процеси: бухгалтерській облік та бюджетний облік. Та розроблюються нікчемні спроби їх єднання. Одним з найбільших головних біллем є обов’язковість використання регістрів обліку (меморіальні ордери, журнал-головна) які не надають інформації з обліку та ускладнюють його. Але найбільшою втратою можна вважати впровадження нового плану рахунків. В чому його недоліки?
Найбільший недолік нового плану рахунків в тому, що в ньому відбулось склеювання двох планів рахунків. Перший план — це план рахунку для обліку активів, зобов’язань та капіталу, другий — банківського обліку грошових коштів клієнтів. При цьому такою установою банку є одна єдина установа — Державна казначейська служба України. Отже, можна сказати що план рахунків було ускладнено шляхом додавання до нього плану рахунків, який буде використовувати виключно один орган в країні. Таке питання можна було вирішити іншим шляхом — затвердженням плану саме для казначейства та не навантажувати всім цим інших його користувачів.
Другим істотним недоліком є проставляння як складової частини плану рахунків так званого ідентифікатору суб’єкту державного сектору. По-перше, хочеться зазначити юридичну некоректність його розробникам: державний або місцевий бюджет не можуть бути суб’єктами у бухгалтерському обліку, так як не є особами, та їх виконання є об’єктом обліку. Отже, раджу розробникам трохи краще вчитися, або не наймати на роботу нефахових людей. Також, незрозумілою є і мета такого поділення, так як її необхідність виникає внаслідок першого недоліку. Навіщо робити помилку, щоб потім на її наслідках робити виправляння? Недоцільним вважається і навіть поділення суб’єктів на розпорядників та державні фонди, оскільки жодної консолідації бухгалтерських проводок між ними не існує, а у разі потреби в консолідації звітності — план рахунків до цього не використовується. Рахунки із ідентифікаторами 3, 4, 5 використовує казначейство для обліку операцій, які воно обліковує як банківська установа, або як та, на яку покладено облік виконання бюджету. Що ми маємо? Реально два плани в одному, із штучним необґрунтованим поділенням на суб’єктів господарювання. Чи не краще було б використовувати два плани, де один для обліку активів, зобов’язань та капіталу всіх суб’єктів державного сектору, а другий — обліку коштів і виконання бюджету казначейством?
Третім істотним недоліком є обов’язковість використання субрахунків, які майже не використовуються у фінансовій звітності. Та й самі субрахунки іноді виконують функції рахунків, що змушує у деяких випадках користуватися узагальненою інформацією, а іноді — аналізом субрахунків. Наприклад рахунок 22 «Готівкові кошти та їх еквіваленти» за своєю суттю угрупував два окремих об’єкту обліку: готівки та еквіваленти грошових коштів.
Четвертим істотним недоліком є те, що у великій кількості рахунків відсутні ті, що дійсно потрібні суб’єктам державного сектору. Прикладом такого рахунку є «Додатковий капітал», який виникає внаслідок безоплатно отриманих необоротних активів.
П’ятим істотним недоліком є поділяння рахунків не за балансовою класовістю. Угрупування нефінансових активів, куди увійшло все що тільки можливе є недоречним. Розумніше використовувати класи які дійсно поділяють активи на: необоротні активи, запаси і грошові кошти — від найменш ліквідних до найбільш. Незрозумілим є порядок слідування рахунків у класі: чому капітальні інвестиції передують зносу? Розумніше зробити так: 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи», 13 «Знос (амортизація) необоротних активів», 14 «Довгострокові фінансові інвестиції», 15 «Капітальні інвестиції» і так далі. Окремого класу потребують рахунки запасів та виробництва, та ще одного окремого — кошти, розрахунки та інші активи.
Розумніше сьогодні зробити крок назад, відокремити плани рахунків, привести план рахунків суб’єктів державного сектору до стану аналогічного із госпрозрахунковим. Така думка виникає, тому що в Україні не готують окремо бухгалтерів державного сектору, а навіть якщо почнуть, то такі фахівці з’являться через п’ять років. Країні також треба враховувати престижність бухгалтерської праці у державному секторі — на такі факультети не буде набору, а кадровий дефіцит вже можна побачити.
Головною метою бухгалтерського обліку є надання неупередженої інформації користувачам для прийняття ними рішень у межах їх повноважень. Для цієї мети однакові за суттю об’єкти обліку групуються, такі групи (свого роду синтез) ми називаємо синтетичним рахунком, а деталізацію кожної — субрахунком та аналітичними рахунками відповідно. Отже план рахунків є найвищим рівнем групування та повинен відображати головні показники (статті) тої самої інформації (звітності). За сталою міжнародною практикою активи у звітності відображаються від найменш ліквідних до найбільш ліквідних, а зобов’язання від стабільніших до змінних. Так само і будуються плани рахунків незалежно від того, чи вони затверджені на рівні підприємств, чи держави. Виключенням з цього правила може бути традиція Сполучених штатів, так як економіка та традиції цієї країни розвивалась окремо від решти світу.
Після розпаду Радянського союзу, його країни-члени перейшли із планової економіки державної власності на ринкову економічну модель, що, як наслідок, потребувало змін у правилах обліку та у плані рахунків. З цим наша країна дуже добре справилася: взяли за основу міжнародні стандарти обліку, розробили на їх основі власні. Ці стандарти потребували нового плану рахунків, оскільки такі показники як «виручка» не відповідали стандартам обліку.
Довгим та непослідовним був шлях із переведенням суб’єктів державного сектору до більш-менш впорядкованого обліку. По-перше, переробили план рахунків декілька разів, наслідуючи при цьому облікові положення та форми радянських часів. Подальше впорядкування було поступово-раптовим, що й призвело до колосальної кількості суперечностей у обліку. Сьогодні досить залишаються нерозмежованими два процеси: бухгалтерській облік та бюджетний облік. Та розроблюються нікчемні спроби їх єднання. Одним з найбільших головних біллем є обов’язковість використання регістрів обліку (меморіальні ордери, журнал-головна) які не надають інформації з обліку та ускладнюють його. Але найбільшою втратою можна вважати впровадження нового плану рахунків. В чому його недоліки?
Найбільший недолік нового плану рахунків в тому, що в ньому відбулось склеювання двох планів рахунків. Перший план — це план рахунку для обліку активів, зобов’язань та капіталу, другий — банківського обліку грошових коштів клієнтів. При цьому такою установою банку є одна єдина установа — Державна казначейська служба України. Отже, можна сказати що план рахунків було ускладнено шляхом додавання до нього плану рахунків, який буде використовувати виключно один орган в країні. Таке питання можна було вирішити іншим шляхом — затвердженням плану саме для казначейства та не навантажувати всім цим інших його користувачів.
Другим істотним недоліком є проставляння як складової частини плану рахунків так званого ідентифікатору суб’єкту державного сектору. По-перше, хочеться зазначити юридичну некоректність його розробникам: державний або місцевий бюджет не можуть бути суб’єктами у бухгалтерському обліку, так як не є особами, та їх виконання є об’єктом обліку. Отже, раджу розробникам трохи краще вчитися, або не наймати на роботу нефахових людей. Також, незрозумілою є і мета такого поділення, так як її необхідність виникає внаслідок першого недоліку. Навіщо робити помилку, щоб потім на її наслідках робити виправляння? Недоцільним вважається і навіть поділення суб’єктів на розпорядників та державні фонди, оскільки жодної консолідації бухгалтерських проводок між ними не існує, а у разі потреби в консолідації звітності — план рахунків до цього не використовується. Рахунки із ідентифікаторами 3, 4, 5 використовує казначейство для обліку операцій, які воно обліковує як банківська установа, або як та, на яку покладено облік виконання бюджету. Що ми маємо? Реально два плани в одному, із штучним необґрунтованим поділенням на суб’єктів господарювання. Чи не краще було б використовувати два плани, де один для обліку активів, зобов’язань та капіталу всіх суб’єктів державного сектору, а другий — обліку коштів і виконання бюджету казначейством?
Третім істотним недоліком є обов’язковість використання субрахунків, які майже не використовуються у фінансовій звітності. Та й самі субрахунки іноді виконують функції рахунків, що змушує у деяких випадках користуватися узагальненою інформацією, а іноді — аналізом субрахунків. Наприклад рахунок 22 «Готівкові кошти та їх еквіваленти» за своєю суттю угрупував два окремих об’єкту обліку: готівки та еквіваленти грошових коштів.
Четвертим істотним недоліком є те, що у великій кількості рахунків відсутні ті, що дійсно потрібні суб’єктам державного сектору. Прикладом такого рахунку є «Додатковий капітал», який виникає внаслідок безоплатно отриманих необоротних активів.
П’ятим істотним недоліком є поділяння рахунків не за балансовою класовістю. Угрупування нефінансових активів, куди увійшло все що тільки можливе є недоречним. Розумніше використовувати класи які дійсно поділяють активи на: необоротні активи, запаси і грошові кошти — від найменш ліквідних до найбільш. Незрозумілим є порядок слідування рахунків у класі: чому капітальні інвестиції передують зносу? Розумніше зробити так: 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи», 13 «Знос (амортизація) необоротних активів», 14 «Довгострокові фінансові інвестиції», 15 «Капітальні інвестиції» і так далі. Окремого класу потребують рахунки запасів та виробництва, та ще одного окремого — кошти, розрахунки та інші активи.
Розумніше сьогодні зробити крок назад, відокремити плани рахунків, привести план рахунків суб’єктів державного сектору до стану аналогічного із госпрозрахунковим. Така думка виникає, тому що в Україні не готують окремо бухгалтерів державного сектору, а навіть якщо почнуть, то такі фахівці з’являться через п’ять років. Країні також треба враховувати престижність бухгалтерської праці у державному секторі — на такі факультети не буде набору, а кадровий дефіцит вже можна побачити.
-
tatyanaw1@ukr.net
- Мешканець
- Повідомлень: 221
- З нами з: 10 липня 2015, 21:29
- Регіон: Житомирская область
- Дякував (ла): 53 рази
- Подякували: 29 разів
алексей здравствуйте.ваши труды опубликованы на главной станичке.
-
О.Іванніков
- Мешканець
- Повідомлень: 342
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 431 раз
Видел, пусть, может коллеги начнут думать, что надо формировать профессиональное мнение и влиять на эти процессы в Украине.tatyanaw1@ukr.net писав:алексей здравствуйте.ваши труды опубликованы на главной станичке.
-
VOV
- Коронована особа
- Повідомлень: 1142
- З нами з: 11 січня 2016, 18:51
- Регіон: Полтавская область
- Дякував (ла): 26 разів
- Подякували: 211 разів
Колеги вже так думають... і цікавляться, а як же вплинути?Иванников Алексей писав:Видел, пусть, может коллеги начнут думать, что надо формировать профессиональное мнение и влиять на эти процессы в Украине.tatyanaw1@ukr.net писав:алексей здравствуйте.ваши труды опубликованы на главной станичке.
-
О.Іванніков
- Мешканець
- Повідомлень: 342
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 431 раз
Разрабатываем, собираем подписи, отправляем в Минфин.VOV писав:Колеги вже так думають... і цікавляться, а як же вплинути?Иванников Алексей писав:Видел, пусть, может коллеги начнут думать, что надо формировать профессиональное мнение и влиять на эти процессы в Украине.tatyanaw1@ukr.net писав:алексей здравствуйте.ваши труды опубликованы на главной станичке.
-
VOV
- Коронована особа
- Повідомлень: 1142
- З нами з: 11 січня 2016, 18:51
- Регіон: Полтавская область
- Дякував (ла): 26 разів
- Подякували: 211 разів
Знаєте, мені це нагадалоИванников Алексей писав:Разрабатываем, собираем подписи, отправляем в Минфин.VOV писав:Колеги вже так думають... і цікавляться, а як же вплинути?Иванников Алексей писав:Видел, пусть, может коллеги начнут думать, что надо формировать профессиональное мнение и влиять на эти процессы в Украине.tatyanaw1@ukr.net писав:алексей здравствуйте.ваши труды опубликованы на главной станичке.
Вже не раз бухгалтери вирішують зібратися і підписати і щоб це допомогло. Але хоч найменшого зрушення до вирішення даної ситуації за кілька років не відбулося.
Тому стосовно обговорюваного питання.
Иванников Алексей, можете викласити для загального огляду Ваше баченн більш конкретного пану дій ("дорожню карту") по реалізації впливу на процеси методолгії в Україні, щоб було видно з чим доведеться стикатися і який фронт робіт виконати?
-
О.Іванніков
- Мешканець
- Повідомлень: 342
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 431 раз
Это и есть следствие энертности. План простой, поднять для начала народ, а потом экспертную среду, благо дело последняя ни такая деревянная. Понимаете, если обращение подпишут аудиторы, кандидаты экономических наук и бухгалтера-практики то дело пойдет. Надеялся на коллег здесь - не верно, они есть именно теми, кто будет это использовать. Я уверен, что мою просьбу подписать услышат многие, а уж через друзья из экспертной среды поддержут. Только стучащему открывают двери.VOV писав:Знаєте, мені це нагадалоИванников Алексей писав:Разрабатываем, собираем подписи, отправляем в Минфин.VOV писав:Колеги вже так думають... і цікавляться, а як же вплинути?Иванников Алексей писав:Видел, пусть, может коллеги начнут думать, что надо формировать профессиональное мнение и влиять на эти процессы в Украине.tatyanaw1@ukr.net писав:алексей здравствуйте.ваши труды опубликованы на главной станичке.
Вже не раз бухгалтери вирішують зібратися і підписати і щоб це допомогло. Але хоч найменшого зрушення до вирішення даної ситуації за кілька років не відбулося.
Тому стосовно обговорюваного питання.
Иванников Алексей, можете викласити для загального огляду Ваше баченн більш конкретного пану дій ("дорожню карту") по реалізації впливу на процеси методолгії в Україні, щоб було видно з чим доведеться стикатися і який фронт робіт виконати?
-
VOV
- Коронована особа
- Повідомлень: 1142
- З нами з: 11 січня 2016, 18:51
- Регіон: Полтавская область
- Дякував (ла): 26 разів
- Подякували: 211 разів
Теоретически звучит заманчиво...
А якщо народ "підніметься" і звернення підпишуть ([font="Noto Sans", sans-serif]аудиторы, кандидаты экономических наук и бухгалтера-практики) то чи воно зможе вплинути на уми (та конкретні дії) тих хто займається методичними питаннями у міністерстві? Є якийсь конкретний механізм цього впливу? Чи як буває з петиціями, навіть коли назбирується необхідна кількість підписів то її розгляд аж ніяк не гарантує позитивного висновку.[/font]
А якщо народ "підніметься" і звернення підпишуть ([font="Noto Sans", sans-serif]аудиторы, кандидаты экономических наук и бухгалтера-практики) то чи воно зможе вплинути на уми (та конкретні дії) тих хто займається методичними питаннями у міністерстві? Є якийсь конкретний механізм цього впливу? Чи як буває з петиціями, навіть коли назбирується необхідна кількість підписів то її розгляд аж ніяк не гарантує позитивного висновку.[/font]
-
О.Іванніков
- Мешканець
- Повідомлень: 342
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 431 раз
Я думаю, что стоит все разработать самим, и уже настаивать на принятии этих норм.VOV писав:Теоретически звучит заманчиво...
А якщо народ "підніметься" і звернення підпишуть ([font="Noto Sans", sans-serif]аудиторы, кандидаты экономических наук и бухгалтера-практики) то чи воно зможе вплинути на уми (та конкретні дії) тих хто займається методичними питаннями у міністерстві? Є якийсь конкретний механізм цього впливу? Чи як буває з петиціями, навіть коли назбирується необхідна кількість підписів то її розгляд аж ніяк не гарантує позитивного висновку.[/font]
-
VOV
- Коронована особа
- Повідомлень: 1142
- З нами з: 11 січня 2016, 18:51
- Регіон: Полтавская область
- Дякував (ла): 26 разів
- Подякували: 211 разів
Звичайно що так. Але ж я бачу що по приведеному мною посиланню активні бухгалтери також "піднялися" і вже котрий рік настоюють на тому щоб прийняли норму про встановлення надбавки за вислугу років працівникам бухгалтерських служб.Иванников Алексей писав:Я думаю, что стоит все разработать самим, и уже настаивать на принятии этих норм.VOV писав:Теоретически звучит заманчиво...
А якщо народ "підніметься" і звернення підпишуть ([font="Noto Sans", sans-serif]аудиторы, кандидаты экономических наук и бухгалтера-практики) то чи воно зможе вплинути на уми (та конкретні дії) тих хто займається методичними питаннями у міністерстві? Є якийсь конкретний механізм цього впливу? Чи як буває з петиціями, навіть коли назбирується необхідна кількість підписів то її розгляд аж ніяк не гарантує позитивного висновку.[/font]
В нашому ж випадку "підніметься" значно менше людей. Тому у мене і виникають сумніви щодо "настаивания". Розвійте мої сумніви...
-
О.Іванніков
- Мешканець
- Повідомлень: 342
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 431 раз
Развеять не могу, но и бездействовать - глупо. Что завтра сочинят?VOV писав:Звичайно що так. Але ж я бачу що по приведеному мною посиланню активні бухгалтери також "піднялися" і вже котрий рік настоюють на тому щоб прийняли норму про встановлення надбавки за вислугу років працівникам бухгалтерських служб.Иванников Алексей писав:Я думаю, что стоит все разработать самим, и уже настаивать на принятии этих норм.VOV писав:Теоретически звучит заманчиво...
А якщо народ "підніметься" і звернення підпишуть ([font="Noto Sans", sans-serif]аудиторы, кандидаты экономических наук и бухгалтера-практики) то чи воно зможе вплинути на уми (та конкретні дії) тих хто займається методичними питаннями у міністерстві? Є якийсь конкретний механізм цього впливу? Чи як буває з петиціями, навіть коли назбирується необхідна кількість підписів то її розгляд аж ніяк не гарантує позитивного висновку.[/font]
В нашому ж випадку "підніметься" значно менше людей. Тому у мене і виникають сумніви щодо "настаивания". Розвійте мої сумніви...
-
VOV
- Коронована особа
- Повідомлень: 1142
- З нами з: 11 січня 2016, 18:51
- Регіон: Полтавская область
- Дякував (ла): 26 разів
- Подякували: 211 разів
Я про те, що при відсутності механізму впливу всі наробки можуть не досягти бажаного. Відповідно зусилля потрічені на удосконалення методології можуть не привести до дійсного покращення для людей на місцях. В такому випадку потрібно все таки знати в який напрямок направити зусилля щоб отримати хоч якийсь позитивний результат.Иванников Алексей писав:Развеять не могу, но и бездействовать - глупо. Что завтра сочинят?VOV писав:Звичайно що так. Але ж я бачу що по приведеному мною посиланню активні бухгалтери також "піднялися" і вже котрий рік настоюють на тому щоб прийняли норму про встановлення надбавки за вислугу років працівникам бухгалтерських служб.Иванников Алексей писав:Я думаю, что стоит все разработать самим, и уже настаивать на принятии этих норм.VOV писав:Теоретически звучит заманчиво...
А якщо народ "підніметься" і звернення підпишуть ([font="Noto Sans", sans-serif]аудиторы, кандидаты экономических наук и бухгалтера-практики) то чи воно зможе вплинути на уми (та конкретні дії) тих хто займається методичними питаннями у міністерстві? Є якийсь конкретний механізм цього впливу? Чи як буває з петиціями, навіть коли назбирується необхідна кількість підписів то її розгляд аж ніяк не гарантує позитивного висновку.[/font]
В нашому ж випадку "підніметься" значно менше людей. Тому у мене і виникають сумніви щодо "настаивания". Розвійте мої сумніви...
Тому хотілося б мати підтвердження що є якийсь механізм впровадження, що методлологи з міністерства хотіли б знати думку бухгалтерів, мають бажання удосконалити поточний стан справ, хотіли б дійсно спростити життя бухгалтерів. І якщо так то яку інформацію і у якому вигляді вони хотіли б отримати та яким чином могли б пітти на зустріч "побажанням простого народу".
При позитивній відповіді на ці запитання можна було б конкретизувати напрямок діяльності (чи розробляти принципову зчему, чи зосередитись на удосконаленні плану рахунків чи може є можливість лише вплинути на облікові регістри). А може взагалі, що б ми тут не робили то все одно на це звертати уваги не будуть бо в них є якісь затверджені плани роботи по подальшому "удосконаленню" обліку, який уже затверджений і над яким уже працюють і працюватимуть до досягнення якогось певного заздалегідь визначеного результату.
Думаю що не розібравшись з цим механізмом немає великого смислу кидатися на розробку нового, тим паче що всі зараз уперто намагаються розібратися з тим що є і дуже бояться щоб воно не змінилося кардинально ще раз і вся робота по його вивченні не була знову марною.
-
Светлана Николаевна
- Новачок
- Повідомлень: 3
- З нами з: 15 червня 2017, 15:06
- Регіон: Луганская область
- Дякував (ла): 17 разів
- Подякували: 2 рази
Добрый день всем! Считаю, что тема очень важная, но как практик могу сказать: бухгалтера настолько завалены текущей работой, особенно сейчас, когда не совсем разобрались с изменениями в бухгалтерском учете, что участвовать в разработке по усовершенствованию чего-либо физически нет времени. За усилия на этом поприще и просто за консультации большое спасибо. Хотелось конечно повлиять на изменения учетных регистров.
-
jaryna
- Мандрівник
- Повідомлень: 43
- З нами з: 12 вересня 2017, 13:19
- Регіон: Тернопольская область
- Дякував (ла): 51 раз
- Подякували: 3 рази
Иванников Алексей, доброго дня Вам. Щиро вдячна вам за ваші публікації . Прошу Вас допомогти мені у вирішенні даного питання.Вибачте ,але не знаю в якій темі запитати. ми (бюджетна установа) передали іншій бюджетній установі (відділу культури )майно -приміщення бібліотеки і обладнання у безоплатне користування на правах позички.заключено договір і акт передачі .як правильно відобразити дані операції у бухгалтерському обліку?у кого майно і обладнання має бути на балансі? Хто має проводити щорічну інвентаризацію дданого майна?мат відповідальна особа їхній працівник- бібліотекар.буду вдячна дуже за відповідь.
-
kOtE
- Мандрівник
- Повідомлень: 26
- З нами з: 11 грудня 2014, 14:59
- Регіон: Винницкая Область
- Звідки: Винница
- Дякував (ла): 3 рази
доброго дня. Відділ освіти РДА, до 01.01.2015 велась одна головна (школи, будинок школяра, бухгалтерія, господарча група, логопед ) після перевірки сказали розділити на дві: 1 - школи, 2- "мілкі" функції (ми їх так називаємо) - будинок школяра, бухгалтерія, господарча група, логопед. Розділили всі рахунки, а от 113 (тепер 1113) не правильно, забули суму по будинку школяра, і залишили в школах. Зараз хочу виправити це, зменшити 1113 по школах, збільшити 1113 по мілких
На підставі якого документи це можна зробити? Якщо довідка, то які можливі проводки?
Дякую за увагу)
На підставі якого документи це можна зробити? Якщо довідка, то які можливі проводки?
Дякую за увагу)
-
О.Іванніков
- Мешканець
- Повідомлень: 342
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 431 раз
Не якого, дві головні - нонсенс.kOtE писав:доброго дня. Відділ освіти РДА, до 01.01.2015 велась одна головна (школи, будинок школяра, бухгалтерія, господарча група, логопед ) після перевірки сказали розділити на дві: 1 - школи, 2- "мілкі" функції (ми їх так називаємо) - будинок школяра, бухгалтерія, господарча група, логопед. Розділили всі рахунки, а от 113 (тепер 1113) не правильно, забули суму по будинку школяра, і залишили в школах. Зараз хочу виправити це, зменшити 1113 по школах, збільшити 1113 по мілких
На підставі якого документи це можна зробити? Якщо довідка, то які можливі проводки?
Дякую за увагу)
-
EVGENIY
- Повелитель Галактики
- Повідомлень: 10299
- З нами з: 29 липня 2010, 01:27
- Регіон: Харьковская область
- Звідки: Харків
- Дякував (ла): 146 разів
- Подякували: 1369 разів
- Контактна інформація:
Фух, я не один во вселенной так думаюИванников Алексей писав:Не якого, дві головні - нонсенс.kOtE писав:доброго дня. Відділ освіти РДА, до 01.01.2015 велась одна головна (школи, будинок школяра, бухгалтерія, господарча група, логопед ) після перевірки сказали розділити на дві: 1 - школи, 2- "мілкі" функції (ми їх так називаємо) - будинок школяра, бухгалтерія, господарча група, логопед. Розділили всі рахунки, а от 113 (тепер 1113) не правильно, забули суму по будинку школяра, і залишили в школах. Зараз хочу виправити це, зменшити 1113 по школах, збільшити 1113 по мілких
На підставі якого документи це можна зробити? Якщо довідка, то які можливі проводки?
Дякую за увагу)
Интересно было бы взгялнуть на акт проверки, чем аргументировали делить?
-
О.Іванніков
- Мешканець
- Повідомлень: 342
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 431 раз
Мне бы тоже было бы интересно. Бред какой-то. Если баланс один, то и финальный накопительный регистр должен быть один.EVGENIY писав:Фух, я не один во вселенной так думаюИванников Алексей писав:Не якого, дві головні - нонсенс.kOtE писав:доброго дня. Відділ освіти РДА, до 01.01.2015 велась одна головна (школи, будинок школяра, бухгалтерія, господарча група, логопед ) після перевірки сказали розділити на дві: 1 - школи, 2- "мілкі" функції (ми їх так називаємо) - будинок школяра, бухгалтерія, господарча група, логопед. Розділили всі рахунки, а от 113 (тепер 1113) не правильно, забули суму по будинку школяра, і залишили в школах. Зараз хочу виправити це, зменшити 1113 по школах, збільшити 1113 по мілких
На підставі якого документи це можна зробити? Якщо довідка, то які можливі проводки?
Дякую за увагу)
Интересно было бы взгялнуть на акт проверки, чем аргументировали делить?
-
О.Іванніков
- Мешканець
- Повідомлень: 342
- З нами з: 06 січня 2018, 01:35
- Регіон: Одесская область
- Звідки: Ukraine, Odessa
- Дякував (ла): 27 разів
- Подякували: 431 раз
Кінно-ручні роботи
Мені не треба твоєї роботи, мені треба, щоб ти втомився або збожеволів.
Майже рік минув з моєї публікації роздумів, присвячених новим правилам бухгалтерського обліку суб’єктів державного сектору. Потім у моєму житті почався період, в якому я майже не мав вільного часу для продовження публікацій роздумів. Проте аналізувати новели обліку державного сектора я ніколи не запинявся. Кількість речей, що обурюють, не зменшилась, а тільки продовжує свою війну проти здорового глузду. Візьмемо наприклад вимоги Державної казначейської служби щодо заповнення та співставлення показників розділу другого форми 2-дс, які не підкріплені жодним нормативно-правовим документом та суперечать економічній логікі. Яким чином можна ототожнювати видатки та витрати? Ніяким, у зв’язку з тим, що видатками бюджету, відповідно до Бюджетного кодексу України, називаються “кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом”. Витрати нам визначає Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» як “зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу”. А зараз давайте порівняємо кошти із зменшенням активів або збільшенням зобов’язань, вдалось? Якщо комусь з економічною освітою та у здоровому глузді це вдалось, то нехай обґрунтує мені як — я з’їм свій червоний диплом та всі сертифікати. «Але маємо, що маємо!» Шли до Європи, до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку у державному секторі, але опинилися там де й були за часів радянської паперово-планової країни.
Друге, що не дивує з майже магічною періодичністю, — план рахунків та інструкція з його використання. Про більшість недоліків цього шедевру я вже писав, але, розробляючи та аналізуючи регістри бухгалтерського обліку, натрапив на цікавість у вигляді кореспонденції рахунків при валютно-обмінних операціях. Занурюватися у подробиці не буду, такі операції — рідка річь у суб’єктів державного сектору. Можу констатувати лише одне, що моя думка про вкрай необхідність нового, нормального та відокремленого плану рахунків не змінилася. З цього плану вийдуть два гарних нових: обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій суб’єктів державного сектору та обліку виконання бюджетів. Це призведе до скорочення кількості рахунків та субрахунків, а також довжини кодів. План рахунків повинен бути простим, зрозумілим та придатним до використання. Цього не можна сказати про чинний, оскільки з 583 (!) субрахунків лише 164 можуть бути використані у обліку розпорядники; 165 — фондами, яких в Україні лише три, та й ці субрахунки майже тотожні попереднім; решта у кількості 254 — це субрахунки, які використовує у повністю автоматизованому режимі казначейство для обліку бюджету. Нагадаю, що консолідації всіх бухгалтерських проведень, яка б могла якось виправдати це склеювання, ніхто не робить та не планує, та це й не можливо з причин різних методів облікової політики. А всі спроби ремонту цього “слюсаря-гінеколога” не будуть мати жодного успіху. Шукаючи підстави для побудови саме такого плану, я ознайомився з великою кількістю трудів наших економістів-теоретиків. Так, дійсно може стати підґрунтям те, що існує необхідність у відображені деяких показників у фінансовій звітності, проте ці показники надає казначейство. Але теорія завжди не відповідає практиці. Треба також зазначити, що проект плану розробляв один з працівників-очільників саме цього органу, та в Україні не використовуються міжнародні стандарти бухгалтерського обліку для державного сектору, а лише розроблені (краще сказати перероблені) на їх базі національні. Отже, виникає філософська думка, що побудована на піску споруда без фундаменту потрібує довічного ремонту! Якщо ми так експериментуємо, не зважаючи на головний біль бухгалтерів, то може краще зробити ще одну спробу з чистого аркушу?
Національні стандарти — це велике надбання, яке виникає коли гарні думки з міжнародних стандартів обрамляються пострадянським принципом застосування. Наприклад, мені не відомий жодний міжнародний стандарт «Витрати», проте така річ у нас існую, як у приватному, так і державному секторі. От полюбляють у нас регламентувати що можна вважати витратами. Невже визначення витрат не є достатнім, щоб суб’єкт господарювання мав можливість визначитись з цим? Якщо ні, то як тоді бути всьому світу, де використовуються міжнародні стандарти? Як вони живуть не на варті радянською власності? Та й це не головне зараз, цікаво те, що ті, хто приймають звітність, в більшості своєї не читали ані міжнародні, а ні національні. А якщо читали, то чому в них виникає бажання визнати видатки на відрядження іншими витратами за обмінними операціями? Чи не на виконання завдань, покладених бюджетною програмою, їздив працівник? Відповідь простіша: не треба думати, вивчати стандарти, дивись у типову кореспонденцію рахунків і за назвою рахунку визначайте витрати. А може ще гірше? Може тут показана суть всієї нашої бюджетної сфери: людина їздила на Мальдіви регулювати курсові різниці? Прикро та боляче, але почитайте, що відноситься до інших витрат за обмінними операціями та спробуйте знайти відрядження у примітках до фінансової звітності.
Головна біда наша в тому, що ми — інертні. Велика кількість бухгалтерів не відстоює своєї думки та робить так, як сказали у казначействі, забуваючи про те, що відповідальність все одно залишається на них.
Мені не треба твоєї роботи, мені треба, щоб ти втомився або збожеволів.
Майже рік минув з моєї публікації роздумів, присвячених новим правилам бухгалтерського обліку суб’єктів державного сектору. Потім у моєму житті почався період, в якому я майже не мав вільного часу для продовження публікацій роздумів. Проте аналізувати новели обліку державного сектора я ніколи не запинявся. Кількість речей, що обурюють, не зменшилась, а тільки продовжує свою війну проти здорового глузду. Візьмемо наприклад вимоги Державної казначейської служби щодо заповнення та співставлення показників розділу другого форми 2-дс, які не підкріплені жодним нормативно-правовим документом та суперечать економічній логікі. Яким чином можна ототожнювати видатки та витрати? Ніяким, у зв’язку з тим, що видатками бюджету, відповідно до Бюджетного кодексу України, називаються “кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом”. Витрати нам визначає Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» як “зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу”. А зараз давайте порівняємо кошти із зменшенням активів або збільшенням зобов’язань, вдалось? Якщо комусь з економічною освітою та у здоровому глузді це вдалось, то нехай обґрунтує мені як — я з’їм свій червоний диплом та всі сертифікати. «Але маємо, що маємо!» Шли до Європи, до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку у державному секторі, але опинилися там де й були за часів радянської паперово-планової країни.
Друге, що не дивує з майже магічною періодичністю, — план рахунків та інструкція з його використання. Про більшість недоліків цього шедевру я вже писав, але, розробляючи та аналізуючи регістри бухгалтерського обліку, натрапив на цікавість у вигляді кореспонденції рахунків при валютно-обмінних операціях. Занурюватися у подробиці не буду, такі операції — рідка річь у суб’єктів державного сектору. Можу констатувати лише одне, що моя думка про вкрай необхідність нового, нормального та відокремленого плану рахунків не змінилася. З цього плану вийдуть два гарних нових: обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій суб’єктів державного сектору та обліку виконання бюджетів. Це призведе до скорочення кількості рахунків та субрахунків, а також довжини кодів. План рахунків повинен бути простим, зрозумілим та придатним до використання. Цього не можна сказати про чинний, оскільки з 583 (!) субрахунків лише 164 можуть бути використані у обліку розпорядники; 165 — фондами, яких в Україні лише три, та й ці субрахунки майже тотожні попереднім; решта у кількості 254 — це субрахунки, які використовує у повністю автоматизованому режимі казначейство для обліку бюджету. Нагадаю, що консолідації всіх бухгалтерських проведень, яка б могла якось виправдати це склеювання, ніхто не робить та не планує, та це й не можливо з причин різних методів облікової політики. А всі спроби ремонту цього “слюсаря-гінеколога” не будуть мати жодного успіху. Шукаючи підстави для побудови саме такого плану, я ознайомився з великою кількістю трудів наших економістів-теоретиків. Так, дійсно може стати підґрунтям те, що існує необхідність у відображені деяких показників у фінансовій звітності, проте ці показники надає казначейство. Але теорія завжди не відповідає практиці. Треба також зазначити, що проект плану розробляв один з працівників-очільників саме цього органу, та в Україні не використовуються міжнародні стандарти бухгалтерського обліку для державного сектору, а лише розроблені (краще сказати перероблені) на їх базі національні. Отже, виникає філософська думка, що побудована на піску споруда без фундаменту потрібує довічного ремонту! Якщо ми так експериментуємо, не зважаючи на головний біль бухгалтерів, то може краще зробити ще одну спробу з чистого аркушу?
Національні стандарти — це велике надбання, яке виникає коли гарні думки з міжнародних стандартів обрамляються пострадянським принципом застосування. Наприклад, мені не відомий жодний міжнародний стандарт «Витрати», проте така річ у нас існую, як у приватному, так і державному секторі. От полюбляють у нас регламентувати що можна вважати витратами. Невже визначення витрат не є достатнім, щоб суб’єкт господарювання мав можливість визначитись з цим? Якщо ні, то як тоді бути всьому світу, де використовуються міжнародні стандарти? Як вони живуть не на варті радянською власності? Та й це не головне зараз, цікаво те, що ті, хто приймають звітність, в більшості своєї не читали ані міжнародні, а ні національні. А якщо читали, то чому в них виникає бажання визнати видатки на відрядження іншими витратами за обмінними операціями? Чи не на виконання завдань, покладених бюджетною програмою, їздив працівник? Відповідь простіша: не треба думати, вивчати стандарти, дивись у типову кореспонденцію рахунків і за назвою рахунку визначайте витрати. А може ще гірше? Може тут показана суть всієї нашої бюджетної сфери: людина їздила на Мальдіви регулювати курсові різниці? Прикро та боляче, але почитайте, що відноситься до інших витрат за обмінними операціями та спробуйте знайти відрядження у примітках до фінансової звітності.
Головна біда наша в тому, що ми — інертні. Велика кількість бухгалтерів не відстоює своєї думки та робить так, як сказали у казначействі, забуваючи про те, що відповідальність все одно залишається на них.
-
Наталекс
- Мешканець
- Повідомлень: 143
- З нами з: 16 грудня 2011, 23:25
- Регіон: Кировоградская область
- Звідки: Кіровоградська область
- Дякував (ла): 44 рази
- Подякували: 12 разів
Олексію, як завжди в самісіньку точку! Без фундаменту нічого якісного не побудуєш! Те, що бухгалтери не відстоюють себе перед казначеями - це показник всього нашого суспільства, принцип : "я - начальник, ти - дурак" діє скрізь, на жаль...
-
Інна Бухгалтер
- Новачок
- Повідомлень: 3
- З нами з: 04 жовтня 2020, 05:55
- Регіон: Київ
Доброго дня.Може хтось допоможе з заповненням головної для сільської ради? Тільки почала працювати, досвіду ще не має. Хоча б один місяць для зразка. Будь ласка, хто може, скиньте приклад заповнення головної книги і меморіальних ордерів будь ласка якщо можна на електронну адресу i.roshko@ukr.net