Щодо проекту Закону "Про державну службу"

Проект Закону України «Про державну службу» (нова редакція) подано на розгляд Кабінету Міністрів України (17.01.15 р.)

Підготовку нової редакції Закону України «Про державну службу» завершено. 17 січня 2014 року зазначений законопроект подано на розгляд Кабінету Міністрів України.

Проект Закону України «Про державну службу» (нова редакція) розроблено Нацдержслужбою на виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України від 7 травня 2014 року № 452 «Про підписання Угоди про фінансування (Контракт для України з розбудови держави)» та від 17 вересня 2014 року № 847 «Про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», а також відповідно до Програми діяльності Уряду, якою передбачено розроблення та сприяння прийняттю у новій редакції Закону України «Про державну службу».

Крім того, розроблення проекту Закону передбачене Угодою про фінансування Контракту для України з розбудови держави, підписаною
13 травня 2014 року у м. Брюссель, відповідно до якої здійснюється підтримка реформ Уряду, зокрема по напрямку реформування системи державного управління.

Як повідомлялось раніше, над законопроектом разом з Нацдержслужбою працювали вітчизняні науковці, громадські діячі та експерти із Польщі, Словенії, Німеччини, Латвії та Великої Британії. У законопроекті враховано прогресивні вітчизняні напрацювання та успішний досвід реформ у європейських країнах, а також рекомендації та концептуальні засади професійної державної служби, визначені експертами програми SIGMA/ОЕСР.

За підсумками проведених експертних місій: «…законопроект визнано таким, що узгоджується з Європейськими принципами державного управління і рекомендовано до найшвидшого прийняття відповідно до взятих міжнародних зобов’язань...» - Звіт з оцінки проекту Закону (офіційний лист від 24 грудня 2014 року № Ares (2014) 4356107).

Необхідність прийняття проекту Закону обумовлена також принциповими новаціями, якими є: розмежування політичних та адміністративних посад, врегулювання статусу державного службовця, конкурсних процедур добору на державну службу, в тому числі на посади вищого корпусу державної служби, гарантування рівного доступу до державної служби, поєднання системи винагород з оцінкою роботи, надання пріоритету кар’єрній службі, посилення персональної відповідальності за виконання обов’язків, створення умов прозорої діяльності державних органів та гідної оплати праці державних службовців на основі обґрунтованої моделі з мінімальним впливом суб’єктивізму та проходження служби виключно на основі особистих якостей та досягнень (заслуг).

Результатом впровадження вищенаведених новацій стануть централізація державної служби, посилення ролі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної служби, а також його територіальних органів з метою реалізації єдиної державної політики та контролю за дотриманням нового законодавства у сфері державної служби на усій території України, що узгоджено з представниками програми SIGMA/ОЕСР та відповідає міжнародним нормативно-правовим актам.

Публічна презентація законопроекту, за участю представників громадського та експертного середовища, відбулась 01 грудня 2014 року, а 24 грудня 2014 року Голова Нацдержслужби Костянтин Ващенко представив нову редакцію Закону України «Про державну службу» на засіданні Національної Ради реформ.

(За матерыалами офыцыйного сайта Нацдерджслужби http://guds.gov.ua/govservice/control/u ... t_id=34595)

Козиренко Віталій

Цікава презентація законопроекту:
http://www.reforms.in.ua/Content/downlo ... 1.2014.pdf

Дійсно, цікава презентація. Дякую Вам, Віталію.

Козиренко Віталій

шкода, що обговорення цього законопроекту слабеньке. Питань же вистачає: статус керівника апарату місцевої райдержадміністрації та його неспівставлення з керуючим справами відповідної ради, статус служби персоналу та її взаємодія зі структурними підрозділами органу влади, профілі компетентності та реальне наповнення посадової інструкції, ранги та їх доцільність як стимулюючого фактору, щорічна оцінка та об’єктивність і наявність критеріїв оцінки, підвищення кваліфікації і його проекція на службову карєру і т.д.

На мою думку більшість хочуть впевнитися, що його все ж таки приймуть. А от потім вже будуть дискусії

Козиренко Віталій

цікаву новелу озвучив Ващенко щодо напередодні схваленого Урядом законопроекту: "Передбачено і додаткове преміювання службовців у разі досягнення успішних результатів соціально-економічного розвитку територіальної громади".

Ще інформація з офіційного сайту Національного агентства України з питань державної служби, яка стосується реформ, в тому числі, і в державній службі.

Реформа держслужби чітко розмежує політичні та адміністративні посади, - Костянтин Ващенко (26 березня 2015 р.).

Реформа державної служби передбачає чітке розмежування політичних та адміністративних посад, забезпечить департизацію публічної служби. Про це повідомив Голова Національного агентства з питань державної служби Костянтин Ващенко на брифінгу в Будинку Уряду 26 березня, де йшлося про прийняття проектів нових редакцій законів України «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Голова Нацдержслужби підкреслив, що законопроекти, напрацьовані спільно з громадськими організаціями, міжнародними експертами, пройшли широке громадське, наукове та експертне обговорення та були схвалені 25 березня Урядом.

«Серед ключових пріоритетів реформи - розмежування політичних та адміністративних посад, зокрема запровадження інституту державних секретарів міністерств, виведення за межі державної служби працівників патронатних служб, помічників депутатів тощо», - повідомив Костянтин Ващенко.

На усі посади держслужби, включно з вищими управлінськими посадами, встановлюється винятково конкурсна процедура призначення. Департизація публічної служби передбачає заборону на членство у політичних партіях.

Реформаторська новизна законопроектів «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачає спрощену та зрозумілу посадову класифікацію. Замість існуючих на сьогодні 7-ми пропонується встановити 3 категорії посад: категорія «А» – вищий корпус державної служби; категорія «Б» – керівники структурних підрозділів; категорія «В» – виконавці. Замість існуючих на сьогодні 15 рангів буде 9, по 3 в кожній категорії.

Змінюється система управління державною службою на чолі з Кабінетом Міністрів України. Створюється Комісія з питань вищого корпусу державної служби. Цей колегіальний орган погоджуватиме вимоги для посад вищого корпусу, проводитиме конкурсний відбір високопосадовців та пропонуватиме суб`єкту призначення не менше 3-х кандидатур, а також оцінюватиме обґрунтованість пропозицій щодо звільнення зазначених осіб.

«Таким чином, призначення на посади держсекретарів, керівників центральних органів виконавчої влади та інші посади вищого корпусу відбуватиметься не за партійно-політичними квотами, не на основі чиїхось особистих симпатій, а виключно з урахуванням наявних професійних компетентностей, управлінського досвіду, попередніх заслуг і здобутків», - наголосив Костянтин Ващенко.

Гарантією рівного доступу до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, зокрема, буде прозорість конкурсів. Триступеневий порядок відбору включатиме перевірку кваліфікаційних вимог, тестування та співбесіду. Важливо, що не менше третини складу конкурсних комісій мають становити представники громадськості (наприклад, галузевих об`єднань, асоціацій тощо), які зможуть фахово і неупереджено оцінити претендента на посаду.

Суттєво змінюється модель оплати праці, в основу якої покладено збільшення питомої ваги посадового окладу у структурі зарплати - до 70% замість нинішніх 30%. Залишаться дві обов‘язкові надбавки – за вислугу років та за ранг. У свою чергу стимулюючі виплати (ті, що залежать від волі керівника) становитимуть не більше 30% від розміру заробітної плати.

За словами Голови Нацдержслужби, законопроекти «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування» гармонізовані між собою. Зокрема, передбачено можливість переходу держслужбовця на посаду в орган місцевого самоврядування без конкурсного відбору, якщо він виконуватиме ті самі функції. Це актуально в контексті децентралізації, тож спеціалісти, приміром, з райдержадміністрацій зможуть перейти на роботу у органи райради.

Щодо посадових окладів, то їх встановлюватимуть щорічно постановою Кабінету Міністрів. Планується, що найнижчий оклад держслужбовця становитиме 1,25 мінімальної заробітної плати, тоді як на сьогодні в райдержадміністраціях держслужбовці мають оклади значно нижчі – 700-800 гривень, що не стимулює людей йти на державну службу. Передбачено і додаткове преміювання службовців у разі досягнення успішних результатів соціально-економічного розвитку територіальної громади.

За словами Костянтина Ващенка, реформа публічної служби сприятиме поліпшенню якості державних послуг, кадровому оновленню органів державної влади та місцевого самоврядування, передусім за рахунок молоді, яка вбачатиме у держслужбі можливість професійної самореалізації.

«Чиновник стане підконтрольним громадянському суспільству», - наголосив Костянтин Ващенко, підкресливши, що в законопроектах чітко виписані відповідні механізми.

Голова Нацдержслужби висловив сподівання, що відповідні законопроекти будуть розглянуті Верховною Радою найближчим часом та прийняті, і вже приблизно з 1 липня зможуть набути чинності.