Щодо земельного податку (практичні запитання)

На офіційному сайті Міністерства фінансів України у рамках проведення інформаційно-комунікаційної кампанії з питань впровадження реформи міжбюджетних відносин в рубриці «Місцеві бюджети» створено новий розділ «Практичні аспекти реалізації реформи міжбюджетних відносин», де висвітлюватимуться актуальні питання проведення бюджетної реформи.

Так, зокрема, на цьому сайті було висвітлене запитання (пропозиції) щодо земельного податку та відповідь на нього Мінфіну. Знайомтесь, це може бути корисним.

ПРОПОЗИЦІЯ: Недоцільним є планування у видатковій частині бюджету коштів на сплату земельного податку, який буде надходити від бюджетних установ.

Пропонується залишити попередню редакцію статті 282 Податкового кодексу України в частині звільнення від сплати земельного податку:

- органів державної влади та органів місцевого самоврядування, органів прокуратури, закладів, установ та організацій, спеціалізованих санаторіїв України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військових формувань, утворених відповідно до законів України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (підпункт 282.13);

- дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форм власності і джерел фінансування, закладів культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (підпункт 282.1.8);

- дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів України (підпункт 282.1.4 попередньої редакції).

ВІДПОВІДЬ МІНФІНУ: Верховною Радою України 28 грудня 2014 року прийнято Закон України №71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким внесено ряд змін до системи оподаткування, зокрема, і в частині оподаткування платою за землю.

Так, з 1 січня 2015 року, плата за землю справляється у складі податку на майно у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної форми власності відповідно до вимог, встановлених розділом ХІІ Податкового кодексу України (статті 269 – 289).

Враховуючи те, що статус плати за землю змінено із загальнодержавного на місцевий платіж (пункт 10.1 статті 10 Кодексу), органам місцевого самоврядування надано право самостійно надавати пільги щодо земельного податку та встановлювати ставки плати за землю в діапазоні від «0» до максимально встановлених розмірів.

При цьому, залишається чинною стаття 284 Кодексу, згідно з якою у разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення щодо встановлення пільги із сплати земельного податку, платник звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло право на пільгу.

Отже, питання надання пільг із сплати земельного податку може бути вирішено в межах чинного законодавства та не потребує додаткового врегулювання.

Крім того, відповідно до статті 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів.

(За матеріалами офіційного сайту Міністерства фінансів України http://minfin.kmu.gov.ua/control/uk/pub ... _id=411308)