Виконання вимоги про усунення недоліків та порушень

Андрій Приймак

Допоможіть будь-ласка розібратися із наступною ситуацією. За результатами проведеної ревізії сільської ради, встановлено ряд фінансових порушень, які зафіксовані в акті, зокрема встановлено недоотримання доходів місцевого бюджету у вигляді орендної плати на №-ну суму, чим нанесено збитки на цю суму, після цього було направлено вимоги про усунення виявлених ревізією недоліків та порушень.
-суть порушень: в порушення вимог Земельного кодексу приватними підприємцями неправомірно безоплатно використовувалися земельні ділянки комунальної власності (під приватизованими будівлями) без належних на те підстав (небажання пп реєструвати договір оренди).
Фінінспекція звернулася до адмінсуду з позовом до сільської ради, всі суди сільська рада програла (відсутність юридичної допомоги), позов задоволено повністю, а саме: зобов'язати сільську раду забезпечити відшкодування недоотриманих коштів місцевого бюджету на №-ну суму.
Сільська рада для виконання судового рішення офіційно зверталася до підприємців, але останні користуючись недосконалістю земельного законодавства не хочуть навіть чути про якусь заборгованість. Звертались до прокуратури з проханням подання позову до господарського суду в інтересах - жодної реакції. Звертались до сільськогосподарської інспекції - оштрафували суб'єктів (чисто символічно) і знову нічого.
Нещодавно знову на свою голову звернулися до прокуратури, а вони напевно діють методом найменшого супротиву - замість того щоб допомогти сільській раді і вчинити певні дії до нечесних підприємців, шукають можливості наказати посадових осіб ради.
Така несправедливість відбиває всяке бажання працювати.
Допоможіть будь-ласка, підтримайте місцеве самовиживання.

Доброго дня, Андрію. Прошу вибачення, що не одразу відреагували на ваше запитання. Воно є цікавим і в той же час не менш складним. Тим не менш ми спробуємо надати вам на нього масимально можливу вичерпну відповідь. Щоправда підготовка її займе деякий час.

Андрій Приймак

І Вам доброго дня, дякую за обнадійливе повідомлення, чекатиму з нетерпінням.

Дякуємо Вам за терпіння, Андрій. Нижче надаємо відповідь на ваше запитання.
Як уже і зазначалося, питання належить до кола питань, на які чіткої задовольняючоїорган місцевого самоврядування (далі – ОМС) відповіді, нажаль, немає. Але ж не слід і в такій ситуації опускати руки. Тож спробуємо дати деякі практичні рекомендації. Виходячи зі змісту листа дописувачів, слід звернути увагу на таке.
Дійсно, власники житлових та нежитлових будівель повинні в установленому земельним законодавством порядку оформити своє право користування (на праві власності або оренди) земельними ділянками, на яких розташовані об"єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності. Проблема постає здебільшого не в реєстрації договорів оренди (правильно з 01.01.13 р. говорити - реєстрація права оренди), як зазначається у листі, а укладанні взагалі таких договорів.
Слід нагадати, що до моменту реєстрації похідного речового права, яким є право оренди на конкретну земельну ділянку, з одночасною реєстрацію права комунальної власності відповідної територіальної громади, майбутньому орендарю за власною ініціативою слід пройти достатньо тривалу та витратну процедуру відведення земельної ділянки в оренду, з якою сільська рада, сподіваємося, добре знайома. І така "ініціатива" майбутнього орендаря може в будь-який момент згаснути.
Окремі питання оформлення права на земельну ділянку з урахуванням змін у законодавстві з 01.01.13 р. вже детально розглядалися на сторінках нашого видання.
На що може вплинути місцева рада в цій процедурі, так це на ті етапи, які залежать від самої сільської ради. Зокрема, відповідно до законодавства, не затягуючи вирішення того чи іншого питання, винести на розгляд сесії та прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а після виготовлення та погодження проекту землеустрою, державної реєстрації земельної ділянки, проведення розрахунку орендної плати прийняти друге рішення сесії про затвердження такого проекту та передачу земельної ділянки в оренду.
Але навіть отримавши друге рішення, підприємці не квапляться з укладанням власне договору оренди землі. Саме цей етап може "затягуватися" різними способами до "нескінченності". А весь цей час формального обов’язку сплачувати орендну плату за землю у власника нерухомого майна - фактичного користувача земельної ділянки, не виникає.
Так, відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та ОМС, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Тож використання земельних ділянок без документів, що посвідчують право на земельну ділянку, є підставою для реагування як державних органів, що здійснюють державний контроль за використанням земель, так і місцевих рад, які представляють інтереси відповідної територіальної громади (самоврядний контроль). Мета такого реагування є встановлення належного порядку в питаннях використання земель комунальної власності всіма фізичними та юридичними особами.
Нажаль повноважень ОМС в цій площині значно менше аніж у органів державної влади. Вжиття ж заходів, які могла б вжити сама сільська рада (як ОМС) в рамках здійснення, наприклад, того ж самоврядного контролю за використанням земель комунальної власності, потребує значної організаційної та правової роботи. В нашій ситуації це є досить проблематичним.
Дійсно, часто місцеві ради, які не мають взагалі власної юридичної служби, змушені звертатися до державних органів за допомогою, як це має місце у листі дописувачів. Зокрема, до органів прокуратури, які цілком спроможні подати, діючи в інтересах держави від імені ОМС, відповідні позови до таких підприємців, у т.ч. щодо відшкодування збитків, спричинених територіальній громаді. Звісно, результативність такої роботи залежить повністю від бажання працівників органів прокуратури. Тому у сільської ради, нажаль, важелі впливу у цьому сенсі відсутні.
Разом з тим, оскільки відсутність укладених договорів оренди та реєстрації відповідного речового права тягне ненадходження плати за землю до місцевих бюджетів, то сільська рада також має право звернутися до районної державної адміністрації за допомогою. В свою чергу, керуючись ст.ст. 2, 16, 25 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.99 р. № 586-XIV, райдержадміністрація вже як орган виконавчої влади може звернутися і до територіального органу Держсільгоспінспекції і до районної прокуратури для вжиття заходів реагування на факти безпідставного (неправомірного) використання земель відповідної територіальної громади, а також, маючи аналогічні факти по іншим місцевим радам розглянути це питання на колегії районної державної адміністрації.
Тож доброго рецепту для лікування такої хвороби як уникнення власників нерухомого майна від оформлення права на земельну ділянку для експлуатації та обслуговування такого майна, поки що в діючому законодавстві немає.