Порядок передачі земельної ділянки
-
mail_123enot
- Новачок
- Повідомлень: 2
- З нами з: 05 лютого 2014, 11:18
Який порядок передачі земельної ділянки від однієї бюджетної установи до іншої?
-
Андрій Приймак
- Мандрівник
- Повідомлень: 32
- З нами з: 19 лютого 2014, 09:48
- Регіон: Черновицкая область
Напевно треба вияснити чи виготовлені правовстановлюючі документи на земельну ділянку взагалі, в яких юридичних відносинах перебувають ці установи.
-
Брусенцова Яна
- Місцевий
- Повідомлень: 954
- З нами з: 03 лютого 2014, 07:44
- Регіон: Харків
- Подякували: 3 рази
- Контактна інформація:
Дійсно, для надання відповіді на зазначене запитання, необхідно перш за все володіти інформацією про наявність правовстановлюючих документів на земельну дліняку.
Так, якщо земельна ділянка була належним чином оформлена бюджетною установою, у якої таке право користування буде припинятися (визначимо її як перша установа), то надання цієї ж земельної ділянки іншій установі (визначимо її як друга установа) можливе лише після припинення права користування нею в порядку, визначеному законом (ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України (далі — ЗК)).
Тому вирішення питання так званої передачі земельної ділянки від однієї бюджетної установи до іншої складається з таких етапів.
1. Етап. Припинення права користування земельною ділянкою першої установи за її добровільною відмовою до уповноваженого органу.
1.1. Здійснення першою установою державної реєстрації земельної ділянки.
Процедура припинення права користування земельною ділянкою залежить від того коли саме було отримано документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою, та чи були внесені відомості про земельну ділянку до Державного реєстру земель.
Наприклад, якщо відомості про земельну ділянку, право користування на яку виникло до 2004 року, не внесені до Державного реєстру земель, першій установі спочатку необхідно здійснити державну реєстрацію такої земельної ділянки. Підставою для такої реєстрації будуть технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та заява користувача земельної ділянки державної/комунальної власності (п.2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 р. № 3613-VI (далі — Закон № 3613)).
В свою чергу п. 6 розділу II « Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 р. № 5245-VI передбачено: у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 (землі комунальної власності) і 4 ( землі державної власності) цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються:
у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами;
за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.
Порядок розроблення та вимоги до змісту технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) встановлюються Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, яка затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 р. № 376.
Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється відповідно до Закону України “Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 р., № 3613-VI та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р., № 1051.
Територіальний орган Держземагентства здійснює державну реєстрацію земельної ділянки з формуванням Поземельної книги, присвоєнням кадастрового номера та наданням витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки.
1.2. Далі перша установа звертається до відповідної реєстраційної служби з метою державної реєстрації права власності держави (або відповідної територіальної громади) та похідного від нього права – права користування земельною ділянкою у Державному реєстрі речових прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р., № 1952-IV (далі — Закон № 1952) та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р., № 703 (далі — Порядок № 703).
1.3. Бюджетна установа, що має намір відмовитися від права постійного користування земельною ділянкою, звертається з відповідною заявою до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який згідно з ст. 122 ЗК здійснює розпорядження землями. До заяви додається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
1.4. Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування виносить рішення про припинення права користування земельною ділянкою відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК.
1.5. Реєстрація припинення права постійного користування земельною ділянкою першої установи у Державному реєстрі речових прав та отримання відповідного витягу.
2 Етап. Оформлення права постійного користування другою установою.
2.1. Звернення установи, що має намір оформити право постійного користування на земельну ділянки (друга установа), до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК, з заявою про надання їй у постійне користування земельної ділянки.
2.2. Прийняття у двотижневий строк відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у користування (ч. 6 ст. 123 ЗК).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону № 3613, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою (ст. 123 ЗК).
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У цьому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Бюджетні установи, які за своєю організаційно-правовою формою є державної або комунальної форми власності, мають право набувати земельні ділянки для своїх потреб на праві постійного користування (ст. 92 ЗК). А відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у п. "а" ч. 2 ст. 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.
2.3. Звернення другої установи (набувача права) до відповідної реєстраційної служби територіального органу юстиції за місцезнаходженням такої ділянки з метою державної реєстрації речового права, права постійного користування земельною ділянкою, у Державному реєстрі речових прав відповідно до Закону № 1952) та Порядку № 703.
Державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, здійснюється після затвердження в порядку, встановленому ЗК, документації із землеустрою, за якою здійснено таке формування, одночасно із державною реєстрацією похідного речового права на такі земельні ділянки (постійне користування та інших), крім випадків, коли рішенням відповідного органу про затвердження документації із землеустрою передбачено здійснення державної реєстрації переходу права власності на земельні ділянки.
У разі прийняття рішення про здійснення державної реєстрації прав, державний реєстратор вносить запис про земельну ділянку до Державного реєстру прав та видає Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.
З моменту реєстрації речового права - права постійного користування у правонабувача виникає це право і він може використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та відповідно до вимог земельного законодавства.
У разі, якщо земельна ділянка у першої установи не була належним чином оформлена, а ділянка не сформована, то власне й питання про припинення права користування першій установі взагалі не постає. А другій установі слід оформлювати право постійного користування такою земельною ділянкою за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Механізм оформлення права на земельну ділянку бюджетній установі на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки неодноразово висвітлювався на сторінках нашого видання.
Так, якщо земельна ділянка була належним чином оформлена бюджетною установою, у якої таке право користування буде припинятися (визначимо її як перша установа), то надання цієї ж земельної ділянки іншій установі (визначимо її як друга установа) можливе лише після припинення права користування нею в порядку, визначеному законом (ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України (далі — ЗК)).
Тому вирішення питання так званої передачі земельної ділянки від однієї бюджетної установи до іншої складається з таких етапів.
1. Етап. Припинення права користування земельною ділянкою першої установи за її добровільною відмовою до уповноваженого органу.
1.1. Здійснення першою установою державної реєстрації земельної ділянки.
Процедура припинення права користування земельною ділянкою залежить від того коли саме було отримано документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою, та чи були внесені відомості про земельну ділянку до Державного реєстру земель.
Наприклад, якщо відомості про земельну ділянку, право користування на яку виникло до 2004 року, не внесені до Державного реєстру земель, першій установі спочатку необхідно здійснити державну реєстрацію такої земельної ділянки. Підставою для такої реєстрації будуть технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та заява користувача земельної ділянки державної/комунальної власності (п.2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 р. № 3613-VI (далі — Закон № 3613)).
В свою чергу п. 6 розділу II « Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 р. № 5245-VI передбачено: у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 (землі комунальної власності) і 4 ( землі державної власності) цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються:
у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами;
за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.
Порядок розроблення та вимоги до змісту технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) встановлюються Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, яка затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 р. № 376.
Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється відповідно до Закону України “Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 р., № 3613-VI та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р., № 1051.
Територіальний орган Держземагентства здійснює державну реєстрацію земельної ділянки з формуванням Поземельної книги, присвоєнням кадастрового номера та наданням витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки.
1.2. Далі перша установа звертається до відповідної реєстраційної служби з метою державної реєстрації права власності держави (або відповідної територіальної громади) та похідного від нього права – права користування земельною ділянкою у Державному реєстрі речових прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р., № 1952-IV (далі — Закон № 1952) та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р., № 703 (далі — Порядок № 703).
1.3. Бюджетна установа, що має намір відмовитися від права постійного користування земельною ділянкою, звертається з відповідною заявою до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який згідно з ст. 122 ЗК здійснює розпорядження землями. До заяви додається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
1.4. Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування виносить рішення про припинення права користування земельною ділянкою відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК.
1.5. Реєстрація припинення права постійного користування земельною ділянкою першої установи у Державному реєстрі речових прав та отримання відповідного витягу.
2 Етап. Оформлення права постійного користування другою установою.
2.1. Звернення установи, що має намір оформити право постійного користування на земельну ділянки (друга установа), до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК, з заявою про надання їй у постійне користування земельної ділянки.
2.2. Прийняття у двотижневий строк відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у користування (ч. 6 ст. 123 ЗК).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону № 3613, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою (ст. 123 ЗК).
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У цьому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Бюджетні установи, які за своєю організаційно-правовою формою є державної або комунальної форми власності, мають право набувати земельні ділянки для своїх потреб на праві постійного користування (ст. 92 ЗК). А відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у п. "а" ч. 2 ст. 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.
2.3. Звернення другої установи (набувача права) до відповідної реєстраційної служби територіального органу юстиції за місцезнаходженням такої ділянки з метою державної реєстрації речового права, права постійного користування земельною ділянкою, у Державному реєстрі речових прав відповідно до Закону № 1952) та Порядку № 703.
Державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, здійснюється після затвердження в порядку, встановленому ЗК, документації із землеустрою, за якою здійснено таке формування, одночасно із державною реєстрацією похідного речового права на такі земельні ділянки (постійне користування та інших), крім випадків, коли рішенням відповідного органу про затвердження документації із землеустрою передбачено здійснення державної реєстрації переходу права власності на земельні ділянки.
У разі прийняття рішення про здійснення державної реєстрації прав, державний реєстратор вносить запис про земельну ділянку до Державного реєстру прав та видає Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.
З моменту реєстрації речового права - права постійного користування у правонабувача виникає це право і він може використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та відповідно до вимог земельного законодавства.
У разі, якщо земельна ділянка у першої установи не була належним чином оформлена, а ділянка не сформована, то власне й питання про припинення права користування першій установі взагалі не постає. А другій установі слід оформлювати право постійного користування такою земельною ділянкою за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Механізм оформлення права на земельну ділянку бюджетній установі на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки неодноразово висвітлювався на сторінках нашого видання.