Доказування при звільненні за корупцію

[Козіна Віра]

Законом України від 13.05.2014 р. № 1261-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв’язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» були внесені зміни до цивільного процесу. Ці зміни мають істотне значення при оскарженні рішень про звільнення з посад, у зв'язку із вчиненням корупційних правопорушень.
За загальним правилом, встановленим абз. 1 ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, коли учасник процесу звільняється від доказування в порядку, передбаченому ст. 61 ЦПК.
З 4 червня Закон № 1261 додав виключення з цього правила. Так ч. 1 ст. 61 ЦПК була доповнена абзацом 3 наступного змісту: «У справах щодо звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності чи застосування до працівника з боку керівника або роботодавця заходів впливу (переведення, атестація, зміна умов праці тощо) у зв'язку з повідомленням таким працівником про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншою особою обов'язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача».
Зазначене положення поширюється на доказування лише правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності), а не будь-яких обставин. Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто його правомірності), саме роботодавець відтепер повинен доказувати наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї стосовно позивача. Отже, позивач тепер може не посилатися у позовній заяві по подібним категоріям справ на порушення конкретних норм законодавства. Йому достатньо навести фактичні дані, які свідчать про порушення його прав чи інтересів.
Увага! Ці новації не стосуються випадків, коли рішення про звільнення оскаржується у порядку Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС). Наприклад, коли на пленарному засіданні місцевої ради приймається рішення про дострокове припинення повноважень голови ради. Тут ми оскаржуємо рішення суб'єкта владних повноважень, а отже користуємося нормами КАС, а не ЦПК.