https://buhgalter.com.ua/forum/

Уважаемые коллеги подскажите как правильно заполнять протокол инвентаризации. Нужно ли в него переносить все данные с инв. описей или только те где есть расхождения. У меня программа Парус формирует чистый протокол т.к. нет расхождений. Спасибо!

lituga-oksana,
При перевірці Держфінінспекції в червні цього року в ході інветаризації матеріальних цінностей в мене були виявлені лишки. В порівняльній відомості відображали тільки надлишки матеріальних цінностей - тобто те, де були розходження з обліком. А в Протоколі показували так(приблизні цифри):

наймен.цін. значиться в інв.описі Фактична наявність результат

основні засоби 25 шт. 80 000,00 25 шт. 80 000,00 --------
ін.необ.матер.активи 15 шт. 10 000,00 20 шт. 15 000,00 + 5 шт. +5 000,00

получается если нет излишек и недостачи протокол чистый, правильно?

Або можете оформити так : фактична наявність = значиться в обліку

Поділіться досвідом, ми проводимо інвентаризацію лише один раз на рік перед складанням річної звітності ОЗ і НМА, чи потрібно писати в наказі і робити інвентаризацію запасів, розрахунків з дебіторами, кредиторами. Раніше ніколи не було ні залишків по запасах і кредіторки, а тепер по звичкі зробили лише описи по ОЗ, треба тепер і по кредіторкі?

Інвентаризація розрахунків робиться не рідше двох разів на рік (незалежно від того є заборгованість чи немає). А запасів якщо немає - то що ж ви будете інвентаризувати? Якби популярніше сказати : інвентаризується те що є - розрахунки були - треба, на складі немає нічого - не треба.

і накази кожен раз, тобто 2 рази робить на інвентаризацію розрахунків, чи можна один раз зпочатку року?

Комісію можна призначити одним наказом а на проведення інвентаризації кожного разу потрібен окремий. Взагалі почитайте інструкцію №90 від 30.10.98 р. - можливо ви ще щось пропустили(бланки суворої звітності...).

lituga-oksana писав:Уважаемые коллеги подскажите как правильно заполнять протокол инвентаризации. Нужно ли в него переносить все данные с инв. описей или только те где есть расхождения. У меня программа Парус формирует чистый протокол т.к. нет расхождений. Спасибо!

На этот вопрос так и не был дан нормальный ответ: в таблицу протокола инвентаризации вписывать только данные по описям, там, где есть расхождения в учете с фактическим наличием (излишки, недостачи) или записывать данные всех описей, даже без расхождений???

Добрый день!Подскажите, пожалуйста, у нас ещё в декабре закупались канцтовары на 200грн. с ПДВ,. по непонятным причинам их никто не списывал и они висели на балансе естественно без ПДВ, но когда проводили внеплановую инвентаризацию в апреле, то в описи указали сумму с ПДВ и вся комисия автоматом расписалась, никто даже не обратил внимание на стоимость, сейчас вот только я когда собралась всё это дело списать заметила ошибку, её как-то можно безболезненно исправить?

eleonore, перепечатайте описи, переподпишите и замените их

високовартісне обладнання від якої вартості починається????Від 1000 грн чи більше?

ДОБРОГО ДНЯ! Допоможіть розібратися. Як правильно оформляти інв.опис. Я бухгалтер початківець, облік запасів та активів  веду в 1С, попередній бухгалтер  описи оформляла вручну(члени комісії писали, вона звіряла з оборотнтми відомостями) в 1С є можливість роздрукувати інвентаризаційні описи, але гол.бух. говорить що інв.опис не повинен  бути аналог.оборотн.відомості а саме порядок найменувань.Що робити писати вручну???

02021976, інв.опис никому ничего не должен, как вы его составите, такой он и будет, я сама из 1С его вывожу, и там, понятное дело, будет по алфавиту. И все это бред (про порядок найменувань)  - нет таких законодательно установленных норм.

02021976, Інвентарний опис краще оформляти згідно оборотної відомості, якщо це можливо!  Але якщо для цього потрібно затрати занадто багато робочого часу - то це не доцільно!!!
Раз на рік інвентаризаційна комісія може перевірити матеріальні цінності за тими описами, які є в наявності. Хоча в ідеалі, було б добре, якщо описи були складені логічно!

у нас было кру и сделали замечание что не те описи инвентаризационные,смотрите инструкцию 90 и описи должны быть именно такими и как правило по нарастающим инвентарного номера,

a-art, якщо ваш директор, що звільняється , був матеріально відповідальною особою, то при передачі-прийнятті справ інвентаризація має бути обов"язково. Читайте п.п. 1.9, абзац другий  Інструкції
з інвентаризації матеріальних цінностей,
розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ
(затв. нак.№90 від 30.10.98 Мінфіну та ДКУ)

a-art, без приказа можно  провести хотя бы выборочную инвентаризацию, как внезапную проверку, но это если у вас в учетной политике оговорено что надо проводить внезапные проверки

Добавлено (18.09.2013, 10:27)
---------------------------------------------
a-art, без приказа можно  провести хотя бы выборочную инвентаризацию, как внезапную проверку, но это если у вас в учетной политике оговорено что надо проводить внезапные проверки

Добавлено (18.09.2013, 10:28)
---------------------------------------------
Танюшка, мы инвентаризацию всего всего проводим 1 раз и делаем на нее приказ а вот дебиторов делаем раз в квартал согласно приказа на  комиссию по контролю мат. ценностей (кстати мне как глав буху выписали штраф во время ревизии за редкое проведение инвет. дебиторов и кредиторов )

Pobeda, прочитайте ось цю статтю"Матеріальна відповідальність: чи з усіма працівниками укладаються договори?" може й допоможе
Матеріальна відповідальність: чи з усіма працівниками укладаються договори?Керівництво підприємства укладає договори про матеріальну відповідальність з усіма працівниками, передаючи на зберігання під розписку стіл, комп’ютер, вішалку тощо. Яким способом покладається матеріальна відповідальність?Частина друга статті 131 та стаття 139 КЗпП України прямо зобов’язують працівника бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації (далі — підприємство) і вживати заходів до запобігання шкоді, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. У КЗпП (ст. 130) зазначається, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну ними підприємству порушенням покладених на них трудових обов’язків.Матеріальна відповідальність працівника — це вид відповідальності, який полягає в обов’язку працівника відшкодувати в установленому законом порядку і розмірах шкоду, заподіяну підприємству, де він працює, внаслідок невиконання чи неналежного виконання без поважних причин трудових обов’язків.Під час покладення матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються встановленням відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду лише в межах і порядку, передбачених законодавством, та за умови, коли таку шкоду заподіяно підприємству винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність зазвичай обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.Отже, роботодавець вправі притягнути працівника до матеріальної відповідальності, коли є юридичні факти (умови), вичерпний перелік яких містить стаття 130 КЗпП:порушення працівником трудових обов’язків;
наявність прямої дійсної шкоди;
причиновий зв’язок між порушенням і шкодою;
вина працівника.

Якщо бракує хоча б одного з перелічених фактів, це унеможливлює притягнення працівника до матеріальної відповідальності.Звернути увагу. Обов’язок доводити обставини заподіяної шкоди, тобто наявність зазначених юридичних фактів, відповідно до статті 138 КЗпП, покладається на роботодавця.Матеріальна відповідальність може бути покладена на будь-якого працівника, який уклав трудовий договір з роботодавцем (підприємством чи фізичною особою). Аби покласти матеріальну відповідальність на працівника, необов’язково укладати з ним договір про повну матеріальну відповідальність.Законодавство не виключає притягнення до матеріальної відповідальності неповнолітніх працівників. Але неповнолітні працівники не можуть нести повну матеріальну відповідальність на підставі договору про індивідуальну чи колективну (бригадну) матеріальну відповідальність.Слід зазначити, що матеріальна відповідальність працівників може наставати як у випадку, коли працівник безпосередньо своїми протиправними винними діями завдав матеріальної шкоди, тобто безпосередньо знищив, зіпсував, пошкодив, викрав, розтратив певні матеріальні цінності чи допустив їх недостачу, так і у випадку, коли безпосередньої шкоди завдали треті особи, сили стихії тощо, але це сталося внаслідок невиконання чи неналежного виконання без поважних причин своїх трудових обов’язків відповідним працівником. Скажімо, внаслідок неналежного виконання сторожем своїх обов’язків сталася крадіжка матеріальних цінностей роботодавця, вчинена третіми особами. Чи то керівник підприємства не вживав відповідних заходів, аби полагодити дах на складських приміщеннях, через що дощові води залили та відповідно зіпсували матеріальні цінності, що зберігалися у цих приміщеннях.Залежно від форми вини, особи працівника та інших обставин, за яких заподіяно шкоду, на працівника може покладатися обмежена чи повна матеріальна відповідальність. В окремих випадках законодавством може встановлюватися підвищена матеріальна відповідальність.Обмежена матеріальна відповідальністьОбмежену матеріальну відповідальність, тобто у розмірі заподіяної з їхньої вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, відповідно до статті 133 КЗпП несуть:працівники — за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), зокрема під час їх вироблення. У такому самому розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством працівникові в користування;

керівники підприємств та їхні заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах та їхні заступники, якщо шкоду підприємству заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильним обліком і зберіганням матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям потрібних заходів для запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних грошових чи культурних цінностей.

Слід зазначити, що згадані в пункті 1 статті 133 КЗпП такі матеріальні цінності, як інструменти, вимірювальні прилади, спеціальний одяг та інші предмети, можуть бути видані будь-якому працівникові для виконання ним трудових обов’язків. Видача має бути оформлена документально і посвідчуватися підписом працівника. Але це зовсім не означає, що працівник набув статусу матеріально відповідальної особи і з ним слід укладати договір про повну матеріальну відповідальність.Не вимагає укладення договору про повну матеріальну відповідальність і доручення працівникові виконувати роботи на певному механізмі або агрегаті, як-от водіями автотранспортних засобів, тракторів тощо.Закріплення працівника за відповідним механізмом чи агрегатом має бути оформлене наказом чи розпорядженням роботодавця.Пункт 2 статті 133 КЗпП встановлює обмежену матеріальну відповідальність окремого кола працівників: керівників підприємств, їх структурних підрозділів (не тільки відокремлених) та їхніх заступників. Підставою для притягнення до матеріальної відповідальності на підставі пункту 2 статті 133 КЗпП, по суті, є будь-які порушення трудових обов’язків, що призвели до прямої дійсної шкоди.Повна матеріальна відповідальністьМатеріальна відповідальність працівників у повному розмірі шкоди, заподіяної з їхньої вини підприємству, настає у випадках, передбачених статтею 134 КЗпП, коли:між працівником і підприємством укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або з іншою метою;
майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовим дорученням або іншими разовими документами;
шкоди завдано діями працівника, що мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;
шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;
шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), зокрема під час їх вироблення, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством працівникові в користування;
відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, завдану підприємству під час виконання трудових обов’язків;
шкоди завдано не під час виконання трудових обов’язків;
посадова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;
керівник підприємства будь-якої форми власності винний у невчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.

Відповідно до статті 1351 КЗпП договори про повну матеріальну відповідальність укладаються лише у письмовій формі з працівниками (що досягли 18 років), які обіймають посади або виконують роботи, безпосередньо пов’язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Як зазначено у статті 1351, перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.Разом з тим в Україні дотепер діє Перелік посад і робіт, котрі заміщуються чи виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на схов, обробку, продаж (відпуск), перевезення або застосування в процесі виробництва, затверджений постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 року № 447/24 (далі — Перелік № 447).Слід звернути увагу, що стаття 1351 КЗпП категорично формулює правило про припустимість укладення письмових договорів про повну матеріальну відповідальність лише з працівниками, що обіймають посади або виконують роботи, безпосередньо пов’язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Якщо ж до трудових обов’язків працівників такі функції не входять, укладення договору про повну матеріальну відповідальність суперечитиме закону, хоч би посада, яку обіймає працівник, або робота, яку він виконує, і була зазначена у Переліку № 447. А отже, відповідно до статті 1351 КЗпП договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність може укладатися, якщо є одночасно дві умови:наявність посади, яку працівник обіймає, або роботи, котру він виконує, у Переліку № 447;
виконання обов’язків згідно з посадою, а також роботи за фахом має бути безпосередньо пов’язане зі збереженням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням чи застосуванням в процесі виробництва довірених працівникові цінностей.

Таким чином, лише формальний підхід (наявність посади або роботи в Переліку № 447) не дає підстав для укладення договору про повну матеріальну відповідальність, якщо у змісті трудової функції працівника нема перелічених обов’язків.Укладаючи договір про повну матеріальну відповідальність, один оригінальний примірник такого договору передають працівникові, а другий зберігають у його особовій справі.Слід зазначити, що факт укладення договору про повну матеріальну відповідальність не може бути підставою для притягнення працівника до повної матеріальної відповідальності, якщо він не підпадає під категорію працівників, з якими роботодавець згідно із законодавством може укладати такий договір. З цього приводу Пленум Верховного Суду України в пункті 8 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29 грудня 1992 року № 14 роз’яснив, що, розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (п. 1 ст. 134 КЗпП), суд зобов’язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно зі статтею 1351 КЗпП може бути укладено такий договір, та чи укладали його. Коли нема цих умов, на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.Отже, спонукаючи працівника, що не підпадає під категорію працівників, з якими роботодавець згідно із законодавством може укладати договір про повну матеріальну відповідальність, до укладення такого договору, роботодавець грубо порушує законодавство про працю.Статья предоставлена нашему порталу
редакцией журнала «Довідник кадровика»Источник: HR-Лига

Подскажите пожалуйста!!!! Если завхоз на больничном на момент инвентаризации, как правильно провести инвентаризацию???????????

7lena7 писав:Подскажите пожалуйста!!!! Если завхоз на больничном на момент инвентаризации, как правильно провести инвентаризацию???????????

Без м/о лица инвентаризацию не проводят. Надо ждать

7lena7, вызвать из отпуска указом руководителя предприятия или подождать  пока закончится отпуск(если возможно). А на будущий год - в отпуск члена комиссии по инвентаризации или материально ответственное лицо не отпускать, а планировать до или после инвентаризации.

М/о на больничном, а не в отпуске. Вызвать его мы не можем((((((( Можем ли мы провести инвентаризацию задним числом, если м/о напишет клопотання??????

Какое тут может быть клопотання? Да оформите реально задним числом, да и все.

Спасибо)

Если инвентаризация дебиторов и кредиторов проводится 1 раз в квартал, то есть последняя была по состоянию на 01 октября 2013г., то нужно ли еще дополнительно проводить в ежегодную инвентаризацию по состоянию на 01 ноября?

7lena7 писав:Подскажите пожалуйста!!!! Если завхоз на больничном на момент инвентаризации, как правильно провести инвентаризацию???????????

[NBe48iuY3W 3]Головою інвентаризаційної комісії бюджетної установи призначили заступника керівника. Однак у день, коли мала розпочатись інвентаризація, заступник керівника перебуває на лікарняному. Чи може інвентаризаційна комісія розпочати інвентаризацію за його відсутності? Як діяти в такій ситуації?

ВІДПОВІДЬ: Проводити інвентаризацію матеріальних цінностей у разі неповного складу членів інвентаризаційної комісії заборонено. На це прямо вказує п. 1.15 Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України від 30.10.1998 р. № 90 (далі — Інструкція № 90).

Тому відсутність хоча б одного члена комісії під час проведення інвентаризації стане підставою для визнання результатів інвентаризації недійсними.

Якщо один із членів інвентаризаційної комісії відсутній (у зв’язку з хворобою, терміновим службовим відрядженням, відпусткою), то за такої ситуації можна внести зміни до складу комісії чи перенести дату початку інвентаризації. Тобто керівник установи може затвердити новий склад комісії чи внести відповідні зміни до наказу про затвердження складу інвентаризаційної комісії, замінивши відсутнього члена такої комісії.

Однак відповідно до п. 1.11 Інструкції № 90, інвентаризаційну комісію очолює керівник установи чи його заступник. Тож якщо заступник керівника не може очолити інвентаризаційну комісію, то це має на себе взяти керівник установи, видавши відповідний наказ.

Централізована бухгалтерія райвідділу освіти веде бухгалтерський облік по загальноосвітніх навчальних закладах. Чи обов’язково до складу інвентаризаційної комісії вводити всіх працівників централізованої бухгалтерії?

ВІДПОВІДЬ: До складу інвентаризаційної комісії обов’язково включають головного (старшого) бухгалтера (п. 1.11 Інструкції № 90). Адже саме головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку в установі, бере участь в оформленні матеріалів, пов’язаних із нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки й псування активів (ч. 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV).

У тих установах, які обслуговуються централізованою бухгалтерією, календарний план проведення інвентаризації та склад інвентаризаційної комісії оформляється наказом керівника установи, при якому утворена централізована бухгалтерія. Ним же затверджується розподіл працівників централізованої бухгалтерії для участі їх у місцевих інвентаризаційних комісіях (п. 1.13 Інструкції № 90). Останні очолюються представником керівника, який призначив інвентаризаційну комісію.

Тож участь головного бухгалтера централізованої бухгалтерії в роботі центральної інвентаризаційної комісії обов’язкова. Питання щодо участі інших працівників централізованої бухгалтерії в роботі інвентаризаційної комісії вирішує керівник установи, при якій утворена централізована бухгалтерія, котрий і затверджує склад такої комісії. Місцеві інвентаризаційні комісії, створені в установах, які обслуговуються централізовано, включають до свого складу працівника централізованої бухгалтерії.

Головний бухгалтер бюджетної установи перебуває на лікарняному. На цей час його обов’язки тимчасово виконує, згідно з наказом керівника, інший бухгалтер. Чи може він очолити інвентаризаційну комісію?

ВІДПОВІДЬ: У п. 1.11 Інструкції № 90 дійсно йдеться про те, що головного (старшого) бухгалтера обов’язково включають до складу інвентаризаційної комісії. Однак у випадку тимчасової відсутності головного бухгалтера (відрядження, відпустки, тимчасової втрати працездатності тощо) виконання його обов’язків покладають на його заступника, а в разі відсутності заступника, відповідно до наказу керівника бюджетної установи, — на іншого працівника бухгалтерської служби (п. 17 Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого постановою КМУ від 26.01.2011 р. № 59).

Тож у разі тривалого перебування головного бухгалтера на лікарняному до складу інвентаризаційної комісії включають або його заступника, або іншого працівника бухгалтерії, який тимчасово виконує обов’язки головного бухгалтера.

Матеріальні цінності, які знаходяться на складі в навчальному закладі, закріплено за завгоспом. У той час, коли розпочалась інвентаризація, він захворів. Чи може в такому випадку комісія розпочати інвентаризацію матцінностей на складі?

ВІДПОВІДЬ: Перевірку залишків матцінностей у натурі члени інвентаризаційної комісії проводять за обов’язкової участі матеріально відповідальних осіб (останній абзац п. 1.15 Інструкції № 90). Тобто в безпосередній присутності завгоспу за місцем зберігання матцінностей, які інвентаризуються.

До того ж особи, відповідальні за збереження матцінностей, до початку інвентаризації дають розписку про те, що всі прибуткові та видаткові документи на такі цінності здані в бухгалтерію, усі, що надійшли на зберігання, — оприбутковані, а ті, що вибули, — списані (п. 1.17 Інструкції № 90).

Тому інвентаризаційній комісії доведеться зачекати з інвентаризацією на складі, доки завгосп не повернеться до роботи після хвороби.

Якщо так сталося, що лікарняний завгоспу затягується на невизначений (тривалий) час, тоді керівник має прийняти рішення про передачу матцінностей на зберігання іншій матеріально відповідальній особі. Однак таке рішення приймається комісією.

Микола КИРИЛЬЧУК,

бухгалтер-експерт
газети «Інтерактивна бухгалтерія»[/NBe48iuY3W]

zkid, да нужно

Дуже важливо ознайомитись .Дякую!

Добавлено (11.11.2013, 10:02)
---------------------------------------------
Добрий день. Бажано бланки інвентаризації в ЕКСЕЛь.Дякую .

Novichok, 
они уже давно лежат в разделе бланки!!!!!!