Ухвалено Закон "Про запобігання корупції"

14.10.14 р. Верховна Рада України ухвалила Закон "Про запобігання корупції".

Проект Закону визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Документ ухвалено в редакції парламентського Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією

Відповідний законопроект зареєстровано за №5113.

Проект Закону України «Про запобігання корупції» (далі – проект Закону) розроблено на виконання завдань, визначених пунктом 3 Плану першочергових заходів з подолання корупції, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 року № 647-р.

Метою проекту Закону є комплексне реформування системи запобігання корупції у відповідності до міжнародних стандартів та успішних практик іноземних держав.
Так, основними складовими превентивної антикорупційної системи згідно із проектом Закону пропонується визначити:
- наявність спеціалізованого органу з питань запобігання корупції (Національна комісія з питань запобігання корупції);
- правила формування та реалізації антикорупційної політики;
- антикорупційні обмеження (щодо використання службового становища, одержання подарунків, сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, спільної роботи близьких осіб, після припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування);
- запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (види конфлікту інтересів, шляхи врегулювання);
- спеціальні антикорупційні інструменти (антикорупційна експертиза, спеціальна антикорупційна перевірка, Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, вимоги щодо прозорості та доступу до інформації);
- захист викривачів (захист осіб, які повідомляють про факти корупції від незаконного звільнення, переведення, зміни істотних умов трудового договору);
- відповідальність за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення (кримінальна за безпосередньо корупцію (зловживання повноваженнями, незаконне збагачення тощо), адміністративна (за пов’язані із корупцією правопорушення (порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, щодо одержання дарунка (пожертви), вимог фінансового контролю тощо), дисциплінарна та цивільно-правова (за обидва види порушень);
- усунення наслідків корупційних правопорушень (скасування актів, визнання нікчемними правочинів, відшкодування збитків у судовому порядку);
- міжнародне співробітництво.

Зокрема, передбачено створення спеціалізованого превентивного антикорупційного центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом – Національної комісії з питань запобігання корупції, на яку покладатимуться функції із:
- забезпечення формування та реалізації антикорупційної політики із залученням громадськості;
- здійснення аналізу та дослідження ситуації з корупцією;
розроблення, моніторингу та координації виконання Антикорупційної стратегії та державної програми з її реалізації;
- моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства щодо професійної етики та конфлікту інтересів;
- координації і методичної допомоги у виявленні та усуненні органами корупційних ризиків;
- здійснення фінансового контролю (перевірка декларацій, моніторинг способу життя);
- затвердження правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;
- співпраці з викривачами, вжиття заходів щодо їх правового захисту;
- роз’яснення, методичної та консультативної допомоги щодо застосування антикорупційного законодавства;
- здійснення міжнародного співробітництва у сфері антикорупційної політики.
При цьому Національна комісія наділятиметься правом одержувати від органів необхідну інформацію; вносити обов’язкові до виконання приписи (щодо усунення порушень виконання антикорупцційного законодавства); звертатися до правоохоронних органів з обов’язковими для розгляду висновками щодо виявлених ознак правопорушень; звертатися до суду із позовами (заявами) щодо визнання незаконними нормативно-правових актів, індивідуальних рішень, визнання нікчемними правочинів, виданих (прийнятих, укладених) внаслідок порушення антикорупційного законодавства); мати доступ до баз даних органів.