щодо організації надання домедичної допомоги

05.03.15 р. Комітет з питань охорони здоров’я рекомендує парламенту прийняти за основу законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації надання домедичної допомоги.

Як зазначалося під час обговорення, метою законопроекту (реєстр. №1516) є зменшення смертності населення України шляхом розширення встановленого законодавством кола спеціально підготовлених осіб, зобов’язаних надавати домедичну допомогу людям, які перебувають у невідкладному стані.

Для цього автори законодавчої ініціативи пропонують внести відповідні зміни до Основ законодавства України про охорону здоров'я (нова стаття 25-1) та Закону України "Про екстрену медичну допомогу" (стаття 12), якими передбачається:

розширити визначене законодавством коло осіб, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, долучивши до нього працівників підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та підпорядкування;

покласти на підприємства, установи та організації усіх форм власності обов’язок щодо забезпечення власним коштом осіб, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, відповідною аптечкою;

створити людський ресурс осіб, здатних надавати домедичну допомогу, шляхом включення вимоги щодо обов’язкового набуття навичок з надання домедичної допомоги до стандартів середньої, професійно-технічної і вищої освіти;

розробити та затвердити правила надання домедичної допомоги;

встановити державний нагляд (контроль) за організацією надання домедичної допомоги відповідно до Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

За пропозицією авторів законодавчої ініціативи, кількість працівників, яких роботодавець буде зобов’язаний направити для проходження відповідної підготовки, має визначатися за нормами та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Також законопроектом передбачено, що на період навчання та перепідготовки за такими працівниками має зберігатися займана посада за місцем роботи та середньомісячна заробітна плата.

За результатами розгляду вказаного законопроекту народні депутати України – члени Комітету звернули увагу на таке.

Питання організації надання домедичної допомоги населенню є дуже актуальним. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 20 % загиблих унаслідок нещасних випадків у мирний час могли б бути врятовані, якби вчасно отримали домедичну допомогу.

Особливого значення такі навички набувають під час виникнення різного роду надзвичайних станів та під час проведення бойових дій, коли одночасно з’являється значна кількість осіб, які потребують надання невідкладної допомоги. За деякими даними, відсутність допомоги важко потерпілим протягом першої години після ушкодження збільшує кількість смертельних наслідків на 30 %, протягом 3 годин — на 60 %, а протягом 6 годин — на 90 %.

Таким чином, запропоноване авторами законопроекту суттєве розширення кола осіб, які зобов’язані володіти навичками надання домедичної допомоги, та збільшення прошарку таких осіб у структурі населення дійсно може сприяти зменшенню показників смертності та інвалідності населення України.

Водночас члени Комітету зауважили, що поданий законопроект має певні недоліки, що ставлять під загрозу можливість його повноцінної реалізації та досягнення задекларованої авторами мети.

Детально про них йдеться у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України від 28 січня 2015 року, яке вважає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з подальшим усуненням наявних недоліків під час підготовки документу до другого читання.

Зокрема, у зазначеному висновку наголошується на необхідності чіткого визначення повноважень відповідних органів державної влади у сфері організації надання домедичної допомоги в Україні (що авторами законопроекту належним чином зроблено не було).

Крім того, у висновку наголошується на необхідності приведення окремих положень законопроекту у відповідність із вимогами національного законодавства про працю, оскільки покладення на працівника обов’язку надавати домедичну допомогу може не узгоджуватися із положеннями його трудового договору, у разі, якщо раніше такі функції не входили до професійних обов’язків працівника (за таких умов покладення на працівника такого обов’язку буде порушенням відповідних положень статті 31 Кодексу законів про працю України).

Крім того, слід звернути увагу на те, що у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України, оскільки на даний час підготовка та підвищення кваліфікації осіб, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року № 1115, пунктом 9 якої передбачено проведення такого навчання на підставі договорів, які укладаються з відповідними органами виконавчої влади, підприємствами (установами, організаціями). З таким твердженням авторів законопроекту члени Комітету не погоджуються, адже запропоновані у законопроекті заходи передбачають значне збільшення кількості осіб, які будуть зобов’язані надавати домедичну допомогу. Забезпечення спеціальної підготовки цих осіб потребуватиме додаткових бюджетних витрат, зокрема: на організацію навчання та підвищення кваліфікації працівників, підготовку викладачів (інструкторів) з домедичної допомоги, створення матеріально-технічної бази для організації навчально-тренувального процесу тощо. Враховуючи це, автори законопроекту мали подати відповідне фінансово-економічне обґрунтування.

Члени Комітету також взяли до уваги те, що пункт 1 розділу "Прикінцеві положення" проекту закону передбачає набрання законом чинності з дня, наступного за днем опублікування, що є порушенням вимог частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу Україні, згідно з вимогами якої закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження до бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Члени Комітету вважають також за доцільне підтримати пропозицію Головного науково-експертного Управління щодо необхідності поступового введення в дію зазначеного закону, оскільки для організації виконання передбачених ним положень потрібен певний час. Зокрема, це стосується розробки та затвердження умов оплати тренінгів (курсів) з проходження підготовки та підвищення кваліфікації з надання домедичної допомоги; розробки та затвердження правил надання домедичної допомоги; встановлення квот працівників, які будуть надавати домедичну допомогу; внесення змін до стандартів середньої, професійно-технічної і вищої освіти з надання домедичної допомоги тощо.

(За матеріалами офіційного сайту Верховної Ради України http://www.rada.gov.ua/news/Novyny/105256.html)