звільнення на підставі п.3 ст. 36 КЗпП

Janina28

Доброго дня. Підскажіть, будь ласка, як діяти в такій ситуації. Працівник 19.08.2016 року приніс лист з військової частини про те, що працівник буде призваний на військову службу за контрактом і після зарахування на службу вони нам пришлють витяг з наказу. І написав заяву на звільнення 19.08.2016 згідно п.3 ст.36. Ми його згідно цієї статті і звільнили. Тепер він вимагає від нас виплату компенсації у розмірі двох мінімальних заробітних плат. Чи правомірно ми його звільнили і чи необхідно нам виплачувати цю допомогу? Яка відповідальність за невиплату?

Антон Янко

Janina28, ответы на свои вопросы ищите в ст. 119 и 265 КЗоТ

Janina28

Тільки не розумію, до чого тут ст.119 КЗпП?
"За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві.." Його ж приймають на військову службу за контрактом не у разі виникнення кризової ситуації. У листі ж то це не вказано. Я просто сумніваюся, що його треба було звільняти за ст. 36.п 3. І стоїть питання, чи обовязковою є виплата вихідної допомоги. Бо в деяких джерелах пишуть, що цю виплату визнали неконституційною.

Антон Янко

Janina28, якщо він дійсно підписав контракт на службу НЕ у зв'язку із "виникненням кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошенням рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану", тоді Ви правильно його звільнили згідно п. 3 ст. 36 КЗпП без виплати вихідної допомоги.

Вихідна допомога у разі призову або вступу працівника на військову службу не виплачується, оскільки норма щодо виплати вихідної допомоги визнана Конституційним Судом України неконституційною (Рішення від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008), крім випадків, коли виплата такої допомоги передбачена колективним договором, який діє не підприємстві, установі, організації.

З іншого боку є Постанова КМУ від 12 серпня 2015 р. № 587, якою передбачено вихідну допомогу в розмірі двох мінімальних заробітних плат громадянам України, які звільняються з роботи у зв'язку з призовом або прийняттям на СТРОКОВУ військову службу відповідно до ст. 21 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Але така допомога виплачується військовими комісаріатами на підставі наказів військових комісарів перед початком проходження строкової військової служби.
Тобто тут мова йде лише про строковиків.

Janina28 писав:Доброго дня. Підскажіть, будь ласка, як діяти в такій ситуації. Працівник 19.08.2016 року приніс лист з військової частини про те, що працівник буде призваний на військову службу за контрактом і після зарахування на службу вони нам пришлють витяг з наказу. І написав заяву на звільнення 19.08.2016 згідно п.3 ст.36. Ми його згідно цієї статті і звільнили. Тепер він вимагає від нас виплату компенсації у розмірі двох мінімальних заробітних плат. Чи правомірно ми його звільнили і чи необхідно нам виплачувати цю допомогу? Яка відповідальність за невиплату?

[font=Times New Roman","serif]За роз’ясненнями редакція звернулася до Мінсоцполітики. [font=Times New Roman","serif]Консультація із цього приводу буде розміщена у спецвипуску "Оплата праці"[/font] № 18/1 за вересень 2016 року. На думку фахівця Міністерства відповідно до ч. 3 і 4 ст. 119 КЗпП роботодавець має зберігати місце роботи (посаду) і середній заробіток за працівниками, які уклали контракти про проходження військової служби, до закінчення особливого періоду. Оскільки на працівників, які проходять військову службу за контрактом, поширюється норма ч. 3 і 4 ст. 119 КЗпП, їх не можна звільняти на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП (призов або вступ працівника або власника – фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до ч. 3 та 4 ст. 119 цього Кодексу).[/font]