Дисц. відповід-ть держслужбовця при зміні місця роботи

[Богдан Данилишин]

Колеги, маю один ребус з начебто очевидною (а може й ні) відповідю.
В Законі України "Про запобігання корупції" є така норма:
"Особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку" (ч. 2 ст. 65 Закону).

Виникло питання: Якщо особа (державний службовець) скоїла правопорушення (вказане у ч.2 ст. 65 Закону), працюючи в одному державному органі, проте поки йшло кримінальне/адміністративне провадження змінила місце роботи і під час вироку вже працює в іншому державному органі на іншій посаді.
Чи є підстави у керівництва нового органу притягати до дисц. відп-ті формально підходячи до ч. 2 ст. 65 Закону?

Теорія трудового права та здоровий глузд начебто заперечують цю можливість.
Але для державних службовців законом визначено спеціальний порядок дис. провадження, особливо службовців категорії "А", а новий порядок здійснення провадження (КМУ №1039) для чогось передбачив отримання від інших органов не тільки документи, а й пояснення від їх осіб.
Яка є аргументація на користь тієї чи іншої позиції?