Співробітництво громад: 1-й крок до реформування

У цій темі пропонуємо вам взяти участь в "обговорені" Закону України "Про співробітництво територіальних громад". Він уже прийнятий і, сміємо сподіватися, почне невдовзі працювати. Нам дуже хотілося дізнатися вашу думку щодо нього. Крім того, майте на увазі (про це неодноразово зазначалося) у нас є можливість звернутися до профільного Міністерства із тими запитаннями, які, моживо, у вас виникли.
Нижче, аби всім нам простіше було влитися в обговорення, наводимо статтю, присвячену новому Закону. Більшість з вас мали можливість ознайомитися з нею на сторінках нашого видання "Місцеве самоврядування".

"17.06.14 р. Верховна Рада України прийняла перший з пакету проектів законів на шляху реформи місцевого самоврядування. Йдеться про Закон України «Про співробітництво територіальних громад» . Нагадаємо, що другий законопроект з цього пакету — це проект Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад”, схвалений Урядом 11.06.14 р. На нього, судячи з усього, ще доведеться почекати. До того ж часу в нас з вами є можливість ознайомитися з основними положеннями Закону про співробітництво. Саме це і почнемо робити в цій статті.

ПЕРЕДМОВА
В яких умовах нині перебувають органи місцевого самоврядування ? В різних – залежно від «статусу» ОМС. Що мається на увазі? Наприклад, міста обласного значення мають певні ресурси: фінансові, кадрові, організаційні. Міста районного значення — це вже інший рівень можливостей і ресурсів. А от сільські та селищні громади майже позбавлені таких ресурсів, особливий дефіцит спостерігається в кадрових ресурсах. Наприклад, більшість сільських та селищних голів скаржаться на відсутність юристів. І дійсно, питань, які вирішують сільські, селищні ради, їх виконавчі комітети – маса, а норм законодавства, якими вони мають керуватися, ще більше. Тому наявність юриста вкрай необхідна. Об’єктивно ж малі громади не можуть дозволити собі таку розкіш. А от кілька малих громад разом могли б утворити навіть спільне одне юридичне управління. І це не єдина проблема, яка може бути вирішена, якщо об’єднувати зусилля декількох громад.
Закон про співробітництво і є саме одним з тих документів, який дає громадам дієвий механізм об’єднання їхніх зусиль і ресурсів для вирішення нагальних питань. Так, цей Закон, передбачає створення тих же спільних органів управління, спільних підприємств, об’єднання бюджетних ресурсів, які дадуть можливість громадам вирішувати ті проблеми, які в них є. А щоб співробітництво було ефективним, Закон про співробітництво визначив його організаційно-правові засади, принципи, форми, механізми, умови його стимулювання, фінансування та контролю.

ОСНОВНЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ТЕРМІНОЛОГІЇ
От і ми пропонуємо вам почати розгляд нового Закону з визначення термінів, які в ньому наведені:

Договір про співробітництво - договір про умови співробітництва територіальних громад, що визначає форму співробітництва, зобов’язання та відповідальність сторін — суб’єктів співробітництва, джерела та обсяги його фінансування.
Співробітництво територіальних громад - відносини між двома або більше територіальними громадами, що здійснюються на договірних засадах у визначених цим Законом формах з метою забезпечення соціально-економічного, культурного розвитку територій, підвищення якості надання послуг населенню на основі спільних інтересів та цілей, ефективного виконання органами місцевого самоврядування визначених законом повноважень.
Спільний проект - комплекс спільних заходів, що здійснюються органами місцевого самоврядування суб’єктів співробітництва за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших не заборонених законодавством джерел і спрямовані на соціально-економічний, культурний розвиток територій.

СУБ’ЄКТИ ТА СФЕРА СПІВРОБІТНИЦТВА
Як зрозуміло з наведених визначень, суб’єктами співробітництва є територіальні громади сіл, селищ, міст.
Не забуваємо, що територіальні громади здійснюють співробітництво через сільські, селищні та міські ради.
З вирішення яких же питань, територіальні громади можуть об’єднати свої зусилля? Відповідь міститься в ч. 2 ст. 3 Закону про співробітництво: у сферах спільних інтересів територіальних громад у межах повноважень відповідних ОМС, якщо інше не передбачено законом. Отже, Закон України 21.05.97 р. № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" , як то кажуть, вам у поміч, адже повноваження ОМС визначені саме в ньому.
Пам’ятайте ще про одну важливу річ — принципи співробітництва: законність, добровільність, взаємна вигода, прозорість та відкритість, рівноправність учасників, взаємна відповідальність суб’єктів співробітництва за його згодою. Так, наприклад, жодну територіальну громаду не може бути примушено до співробітництва. Крім того, якщо таке співробітництво не несе для територіальної громади ніякої вигоди, постає запитання: навіщо воно?

ОРГАНІЗАЦІЯ СПІВРОБІТНИЦТВА:
ВІД ІНІЦІАТИВИ ДО ДОГОВОРУ
Співробітництву між територіальними громадами передує проходження певної процедури. Вона складається з п’яти етапів, останнім з яких є укладення договору про співробітництво. Розглянемо їх.

Етап перший: ініціювання співробітництва (ст. 5 Закону про співробітництво), який можна поділити умовно на підетапи.
Перш ніж їх розглянути, зазначимо, що ініціаторами співробітництва згідно з зазначеною нормою можуть бути:
— сільський, селищний, міський голова;
— депутати сільської, селищної, міської ради;
— члени територіальної громади у порядку місцевої ініціативи.
Тепер власне щодо підетапів…
1. Закон про співробітництво передбачив, що ініціатор співробітництва забезпечує підготовку пропозиції щодо ініціювання співробітництва. Оформляється вона у довільній формі (наразі Закон про співробітництво не містить вимог до форми пропозиції). В той же час Закон про співробітництво висуває низку вимог до змісту пропозиції, а саме вона повинна містити:

1 мету співробітництва
2 обґрунтування доцільності співробітництва
3 інформацію про сферу здійснення співробітництва
4 форму співробітництва
5 очікувані фінансові результати
6 інші необхідні для організації співробітництва умови

2. Пропозиція подається на розгляд сільської, селищної, міської ради.
3. Підготовка попередніх висновків виконавчими органами відповідно сільської, селищної, міської ради стосовно відповідності інтересам та потребам територіальної громади пропозиції щодо ініціювання співробітництва.
4. Прийняття на підставі наданих попередніх висновків рішення відповідно сільською, селищною, міською радою про надання згоди на організацію співробітництва.
5. Початок переговорів сільським селищним, міським головою (у разі прийняття рішення про надання згоди на співробітництво) між потенційними суб’єктами співробітництва про його організацію.
6. Утворення комісії з підготовки проекту договору про співробітництво , до складу якої входять представники відповідних територіальних громад. Цей підетап можна виокремити в самостійний етап, який має місце після надання згоди потенційними суб’єктами співробітництва. Більш детально поговоримо про нього далі.

Етап другий: переговори про організацію співробітництва (ст. 6 Закону про співробітництво), який також складається з декількох підетапів.
1. Надсилання сільським, селищним, міським головою, що представляє територіальну громаду, пропозиції про початок переговорів з питань організації співробітництва сільським, селищним, міським головам, що представляють відповідні територіальні громади — потенційних суб’єктів співробітництва.
2. Прийняття рішення відповідно сільською, селищною, міською радою, в якому голові ради доручається протягом 60 днів з дати надходження пропозиції забезпечити її вивчення, оцінку виконавчими органами відповідно сільської, селищної, міської ради щодо відповідності потребам територіальної громади, а також проведення громадського обговорення такої пропозиції.
3. Здійснення вивчення та оцінка пропозиції, проведення її громадського обговорення протягом зазначеного строку.
4. Подання пропозиції (після вивчення, оцінки та громадського обговорення) на розгляд відповідної ради.
5. Прийняття рішення про надання згоди на організацію співробітництва чи відмову та делегування представника (представників) до комісії.

Етап третій: утворення комісії (ст. 7 Закону про співробітництво).
Організація процесу щодо утворення комісії покладається на ту сільську, селищну, міську раду, яка виступила з пропозицією про співробітництво. Саме до цієї ради будуть надходити рішення інших рад про делегування їх представників до комісії.
Закон про співробітництво визначив, що до складу комісії входять в рівній кількості представники усіх суб’єктів співробітництва. Отже, представників від суб’єктів співробітництва в комісії може бути і по одному, і по два тощо. Головна вимога цього Закону – їх кількість має бути рівною. А як бути, якщо хтось із суб’єктів співробітництва не вбачає необхідності делегувати, наприклад трьох представників, як це зробили інші суб’єкти. Н нашу думку, це не буде порушенням вимог законодавства, якщо обґрунтування цього буде мітитися в спільному розпорядженні про утворення комісії.
Увага! Склад комісії затверджується спільним розпорядженням сільських, селищних, міських голів, що представляють територіальні громади — суб’єктів співробітництва.
Формою роботи комісії є засідання, що проводяться за рішенням її голови.

ВАЖЛИВО
Головуючими на засіданні комісії є почергово представники суб’єктів співробітництва.
ч. 3 ст. 7 Закону про співробітництво

Тобто, враховуючи положення ч. 3 ст. 7 Закону про співробітництво, можна стверджувати, що постійного головуючого на засіданнях комісії не має бути — вони будуть почергово змінюватися. А отже, про скликання наступного засідання комісії рішення має приймати головуючий на тому засіданні, яке проводиться.
Рішення, прийняті комісією на своїх засіданнях, оформляються протоколом, що підписується головуючим на засіданні та секретарем. Про статус секретаря (постійний чи обирається на кожному засіданні) в Законі про співробітництво також не йдеться. Тож вирішення цього питання, судячи з усього, залишається на розсуд комісії.
Організаційне забезпечення діяльності комісії здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад — суб’єктів співробітництва.
Закон про співробітництво зобов’язав комісію підготувати проект договору протягом 60 днів з дати її утворення.
Комісія припиняє свою діяльність з дати набрання чинності договором або прийняття кожною сільською, селищною, міською радою рішення про припинення організації співробітництва.

Етап четвертий: громадське обговорення та схвалення проекту договору про
співробітництво (ст. 8 Закону про співробітництво).
Вважаємо, що проект договору вже розроблений. Які подальші дії щодо впровадження його в життя? Закон про співробітництво передбачив наступний механізм:
1. Сільські, селищні, міські голови забезпечують протягом
15 днів проведення громадського обговорення підготовленого комісією проекту договору про співробітництво (на кожній підзвітній території).
2. За результатами громадського обговорення сільські, селищні, міські голови вносять питання про схвалення його проекту на розгляд відповідних рад.
3. Прийняття рішення відповідно сільською, селищною, міською радою про схвалення проекту договору протягом 30 днів з дати проведення його громадського обговорення.

Етап п’ятий: укладення договору (ст. 9 Закону про спіробітництво).
Закон про співробітництво передбачив, що співробітництво здійснюється відповідно до договорів про співробітництво, укладених згідно із цим та іншими законами сільськими, селищними, міськими головами від імені сільської, селищної, міської ради. Таке укладення можливе лише після схвалення проектів договорів сільськими, селищними, міськими радами.
Увага! Примірна форма договору про співробітництво визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань розвитку місцевого самоврядування, яким сьогодні є Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України .
Дотепер така форма ще не розроблена. І не дивно, адже, Закон про співробітництво ухвалено не так давно. Будемо сподіватися, що і форма договору не дасть на себе чекати довго. В будь-якому разі, вам не доведеться самотужки працювати над змістом договору, за вас це зробить Мінрегіон.
Поки що відомо, що в договорі обов’язково зазначається сільська, селищна, міська рада одного із суб’єктів співробітництва, відповідальна за подання звітів про виконання договору Мінрегіону. Про форму звіту в Законі про співробітництво також не йдеться. Будемо сподіватися щодо цього ще з’являться додаткові роз’яснення. Сьогодні ж в цьому Законі лише зазначається, що такий звіт відповідальна рада подає щороку до кінця
І кварталу року, наступного за звітним.
Як відомо кожному юристу, обов’язковою істотною умовою договору є предмет договору. Щодо цього в Законі про співробітництво передбачається, що предмет договору про співробітництво визначається відповідно до обраної суб’єктами співробітництва форми співробітництва. До них ми повернемося нижче.
Також не можна оминути увагою положення щодо кількості примірників договору — вона, як це буває зазвичай, не дорівнює кількості сторін.
Увага! Кількість примірників договору про співробітництво повинна бути на один більше, ніж кількість суб’єктів співробітництва.
Ви запитаєте, а кому призначається ще один примірник? Один примірник договору про співробітництво передається для внесення до реєстру про співробітництво територіальних громад все тому ж Мінрегіону. Поки що такий реєстр також ще не створено.
Порядок формування та забезпечення функціонування реєстру про співробітництво територіальних громад затверджується Мінрегіоном. Тож знову ж таки, будемо чекати на нові нормативно-правові акти.
Увага! Договір про співробітництво набирає чинності через 10 днів з дати його укладення з урахуванням вимог бюджетного законодавства, якщо суб’єкти співробітництва не домовились про інші строки, про що зазначається у договорі.

ФОРМИ СПІВРОБІТНИЦТВА
А тепер звертаємо вашу увагу на форми співробітництва. Їх п’ять (ст. 4 Закону про співробітництво):
Перша. Делегування одному із суб’єктів співробітництва іншими суб’єктами співробітництва виконання одного чи кількох завдань з передачею йому відповідних ресурсів.
В чому полягає ця форма співробітництва? ОМС суб’єктів співробітництва на підставі договору про співробітництво можуть делегувати одному із суб’єктів співробітництва виконання одного чи кількох завдань з передачею йому відповідних ресурсів. Ця форма застосовується для забезпечення виконання повноважень згідно із Законом № 280 та підвищення ефективності використання коштів місцевих бюджетів.
У разі використання цієї форми співробітництва Закон про співробітництво висунув низку вимог до договору про співробітництво. Він повинен, зокрема, містити:

1 перелік завдань, що делегуються ОМС суб’єкта співробітництва
2 найменування ОМС суб’єкта співробітництва, якому делегуються завдання інших ОМС суб’єктів співробітництва
3 найменування ОМС суб’єктів співробітництва, які делегують завдання відповідному ОМС одного із суб’єктів співробітництва
4 вимоги до виконання ОМС одного із суб’єктів співробітництва делегованих іншими суб’єктами співробітництва завдань
5 обсяг коштів місцевих бюджетів, що передаються місцевому бюджету ОМС суб’єкта співробітництва на виконання делегованих завдань
6 строк, на який делегуються завдання
7 форму і порядок звітування про стан виконання та фінансування делегованих завдань
8 порядок припинення договору та розв’язання спорів під час його виконання

Увага! Фінансування виконання делегованих завдань здійснюється відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.
Друга. Реалізації спільних проектів, що передбачає координацію діяльності суб’єктів співробітництва та акумулювання ними на визначений період ресурсів з метою спільного здійснення відповідних заходів.
Пам'ятайте про визначення «спільний проект». Адже саме для реалізації таких проектів призначена ця форма співробітництва. Якщо територіальні громади оберуть її, договір про співробітництво у такому випадку повинен, зокрема, містити:

1 мету спільного проекту
2 строки та умови його реалізації
3 перелік заходів ОМС суб’єктів співробітництва, що передбачається здійснити у рамках реалізації спільного проекту
4 обсяги фінансування спільного проекту ОМС суб’єктів співробітництва
5 форму участі ОМС суб’єктів співробітництва у рамках реалізації спільного проекту
6 механізм координації діяльності ОМС суб’єктів співробітництва
7 порядок припинення дії договору та розв’язання спорів під час його виконання
8 відповідальність сторін

Увага! Під час підготовки проекту договору про співробітництво у частині реалізації спільного проекту вимоги, передбачені ст. 5—9 Закону Про співробітництво, можуть не застосовуватися.
Третя. Спільне фінансування (утримання) суб’єктами співробітництва підприємств, установ та організацій комунальної форми власності — інфраструктурних об’єктів.
Ця форма співробітництва використовується з метою забезпечення ефективного використання ресурсів територіальних громад на основі спільного застосування наявних в одного із суб’єктів співробітництва об’єктів комунальної інфраструктури.
Увага! Фінансування (утримання) підприємств, установ та організацій комунальної форми власності відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.
Закон про співробітництво також висуває певні вимоги до договору про співробітництво у разі застосування цієї форми. Так, передбачається, що він має містити:

1 перелік підприємств, установ та організацій комунальної форми власності, що передбачається спільно (усіма суб’єктами співробітництва) фінансувати (утримувати)
2 обсяг фінансових ресурсів, який ОМС суб’єктів співробітництва планують виділити для спільного фінансування (утримання) підприємств, установ та організацій комунальної форми власності, а також порядок здійснення видатків з місцевих бюджетів
3 умови щодо надання (виробництва) підприємствами, установами та організаціями комунальної форми власності, що спільно фінансуються (утримуються) суб’єктами співробітництва, послуг (продукції) для суб’єктів співробітництва
4 спосіб розподілу між суб’єктами співробітництва отриманих доходів та можливих ризиків, пов’язаних з діяльністю підприємств, установ та організацій комунальної форми власності, що спільно фінансуються (утримуються)
5 форму і порядок подання звітності про результати діяльності підприємств, установ та організацій комунальної форми власності, використання ресурсів, у тому числі фінансових
6 порядок припинення дії договору та розв’язання спорів під час його виконання

Четверта. Утворення суб’єктами співробітництва спільних комунальних підприємств, установ та організацій — спільних інфраструктурних об’єктів.
Ця форма співробітництва стане в пригоді тим територіальним громадам, які мають бажання утворити спільні комунальні підприємства, установи та організації і спільно їх утримувати. Підставою для застосування такої форми є реалізація спільних інфраструктурних проектів і виконання функцій, що становлять спільний інтерес.
Увага! Закон про співробітництво забороняє утворювати спільні комунальні підприємства, установи та організації на базі майна, яке відповідно до закону (рішення ОМС) не підлягає приватизації.
А тепер щодо вимог до договору про співробітництво у частині утворення спільних комунальних підприємств, установ та організацій. Він повинен, зокрема, містити:

1 сферу діяльності спільних комунальних підприємств, установ та організацій
2 найменування та місцезнаходження спільних комунальних підприємств, установ та організацій
3 організаційно-правову форму спільних комунальних підприємств, установ та організацій
4 структуру органів і служб управління спільними комунальними підприємствами, установами та організаціями, порядок їх призначення і організації діяльності
5 обсяг коштів (майна), що інвестуються ОМС суб’єктів співробітництва для фінансування (утримання) та забезпечення функціонування спільних комунальних підприємств, установ та організацій, а також строки їх внесення
6 етапи утворення спільних комунальних підприємств, установ та організацій і відповідальність сторін за результати їх діяльності
7 шляхи покриття ОМС суб’єктів співробітництва можливих збитків, дефіциту коштів та розподілу отриманих доходів спільних комунальних підприємств, установ та організацій
8 порядок припинення діяльності спільних комунальних підприємств, установ та організацій, а також розподілу між суб’єктами співробітництва майна таких підприємств, установ та організацій
9 порядок припинення дії договору та розв’язання спорів під час його виконання
10 умови виходу одного із суб’єктів із співробітництва

Увага! Статут спільного комунального підприємства, установи та організації повинен відповідати законодавству та вимогам, визначеним у договорі.
Утворення та реєстрація спільного комунального підприємства, установи та організації також здійснюються відповідно до вимог законодавства.
П’ята. Утворення суб’єктами співробітництва спільного органу управління для спільного виконання визначених законом повноважень.
На наш погляд, ця форма буде досить затребування серед територіальних громад. Особливо, якщо враховувати, скільки повноважень отримають ОМС у разі втілення в життя реформи щодо децентралізації влади.
Що ж лежить в основі цієї форми? Це спільне виконання визначених законом повноважень, що належать до компетенції ОМС суб’єктів співробітництва, та економія коштів, необхідних для їх утримання (оптимізації чи зменшення видатків).

ДОВІДКА
Спільний орган управління може утворюватися як окремий виконавчий орган сільської, селищної, міської ради одного із суб’єктів співробітництва або у складі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради одного із суб’єктів співробітництва (як структурний
підрозділ — департамент, відділ, управління, проектне бюро, агенція тощо).

Договір про співробітництво у частині утворення спільного органу управління повинен, зокрема, містити:

1 мету утворення спільних органів управління
2 повноваження, що реалізуються спільним органом управління, та його функції
3 найменування та місцезнаходження спільного органу управління
4 спосіб утворення спільного органу управління та його майна
5 порядок призначення (обрання) на посаду, а також звільнення з посади керівника спільного органу управління та інших посадових осіб
6 відповідальність керівника спільного органу управління
7 порядок та обсяги фінансування суб’єктами співробітництва спільного органу управління
8 порядок та періодичність звітування спільного органу управління перед суб’єктами співробітництва та відповідними органами місцевого самоврядування
9 порядок припинення функціонування спільного органу управління та відповідного розподілу майна, наслідки такого припинення
10 припинення дії договору, можливість припинення одним із суб’єктів співробітництва участі у співробітництві та наслідки такого припинення

ПРИПИНЕННЯ СПІВРОБІТНИЦТВА
Для припинення співробітництва мають бути причини або інакше кажучи підстави. Такі підстави визначені в ч. 1 ст. 18 Закону про співробітництво. Отже, співробітництво припиняється у разі:

1 закінчення строку дії договору про співробітництво
2 досягнення цілей співробітництва
3 невиконання суб’єктами співробітництва взятих на себе зобов’язань
4 відмови від співробітництва відповідно до умов договору про співробітництво одного або кількох його суб’єктів, що унеможливлює подальше здійснення співробітництва
5 банкрутства утворених у рамках співробітництва підприємств, установ та організацій комунальної форми власності
6 прийняття судом рішення про припинення співробітництва
7 нездійснення співробітництва протягом року з дня набрання чинності договором про співробітництво

Увага! Закон про співробітництво передбачив обов’язкову до виконання вимогу: припинення співробітництва не повинно спричинити зменшення обсягу та погіршення якості надання послуг населенню. Майте це на увазі в майбутньому!
Припинення співробітництва здійснюється за згодою його суб’єктів у порядку, передбаченому ст. 6—9 Закону про співробітництво (які визначають механізм для початку співробітництва). Тобто, йдеться про чотири останні етапи організації співробітництва, про які зазначалося вище в цій статті. Щоправда, необхідно враховувати деякі особливості переговорної процедури стосовно припинення співробітництва. Про це ми ще поговоримо.
Увага! Співробітництво вважається припиненим з моменту укладення відповідного договору сільськими, селищними, міськими головами після схвалення його проекту сільськими, селищними, міськими радами.

ВАЖЛИВО
Один примірник договору про припинення співробітництва, який набрав чинності в установленому порядку, направляється Мінрегіону.

Як бачите, договір про припинення співробітництва укладається (як власне і договір про співробітництво) в кількості примірників на один більше ніж суб’єктів співробітництва. Ви ж пам’ятаєте, що договір про співробітництво вноситься до реєстру? Отже, необхідні підстави для внесення відповідних відомостей до реєстру і щодо припинення такого співробітництва.
Зауважте: якщо учасники співробітництва не досягнуть згоди стосовно його припинення, врегульовувати спірні питання щодо цього вони будуть шляхом переговорів.
А тепер про особливості переговорів. Як вони відбуваються і з чого починаються?
1. Звісно ж початку переговорів про припинення співробітництва передує виявлення хоча б однієї підстави для цього. Вони, як вже зазначалося, визначені в ч. 1 ст. 18 Закону про співробітництво.
2. Наявність підстави підтверджується висновком виконавчого органу сільської, селищної, міської ради одного із суб’єктів співробітництва.
3. Висновок подається на розгляд відповідно сільської, селищної, міської ради, яка й приймає рішення про припинення співробітництва з пропозицією проведення переговорів про його припинення.
4. Проведення переговорів про припинення співробітництва розпочинається протягом 30 днів з дати отримання суб’єктами співробітництва відповідної пропозиції.
5. Повідомлення про припинення співробітництва доводиться суб’єктами співробітництва до відома населення шляхом оприлюднення у місцевих засобах масової інформації. Тобто кожен суб’єкт співробітництва повинен попіклуватися про те, щоб на підзвітній йому території населення мало змогу ознайомитися з таким повідомленням. Щоправда Закон про співробітництво не містить строку, протягом якого таке повідомлення має бути розміщене в засобах масової інформації. Тож залишається сподіватися лише на відповідальність самих суб’єктів співробітництва.
6. Відсутність протягом 30 днів з дати надходження пропозиції щодо проведення переговорів про припинення співробітництва відповідні суб’єктів співробітництва вважається їх згодою на його припинення.
Визначив Закон про співробітництво і деякі особливості припинення співробітництва залежно від форми співробітництва. Зверніть на них увагу:

Форма співробітництва Час та умови припинення
делегування одному із суб’єктів співробітництва іншими суб’єктами співробітництва виконання одного чи кількох завдань з передачею йому відповідних ресурсів не раніше наступного бюджетного періоду, якщо суб’єкти співробітництва не домовилися про інше
спільне фінансування (утримання) суб’єктами співробітництва підприємств, установ та організацій комунальної форми власності — інфраструктурних об’єктів не раніше наступного бюджетного періоду, якщо суб’єкти співробітництва не домовилися про інше
утворення суб’єктами співробітництва спільних комунальних підприємств, установ та організацій — спільних інфраструктурних об’єктів шляхом передачі учасниками співробітництва своєї частки на користь одного із суб’єктів або шляхом припинення діяльності спільного комунального підприємства згідно із законодавством

Увага! Співробітництво припиняється у разі попереднього повідомлення суб’єктом співробітництва інших його суб’єктів з виплатою їм компенсації згідно з умовами укладеного договору.

ФІНАНСУВАННЯ СПІВРОБІТНИЦТВА
Важко в наші дні уявити собі співробітництво без фінансової складової. Передбачена вона і для співробітництва тергромад. Про джерела та порядок його фінансування зазначено в ст. 16 Закону про співробітництво.
Зауважуємо, що фінансування співробітництва може здійснюватися за рахунок коштів:

1 місцевих бюджетів суб’єктів співробітництва
2 самооподаткування
Примітка. Форма залучення на добровільній основі за рішенням зборів громадян за місцем проживання коштів населення відповідної території для фінансування разових цільових заходів соціально-побутового характеру.
3 інших не заборонених законодавством джерел, зокрема державного бюджету, міжнародної технічної та фінансової допомоги, кредитних ресурсів

Увага! Фінансування заходів співробітництва розпочинається з наступного бюджетного періоду.
Крім того на суб’єктів співробітництва покладається обов’язок забезпечувати відкритий доступ до звітів про використання коштів через власні Інтернет-ресурси.

ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ТА МОНІТОРИНГ СПІВРОБІТНИЦТВА
Закон про співробітництво передбачив, що держава може стимулювати співробітництво тергромад. Отже, майте це на увазі — ви маєте всі шанси на отримання підтримки з боку держави, а саме:

1 надання субвенцій місцевим бюджетам суб’єктів співробітництва у пріоритетних сферах державної політики
2 передачі об’єктів державної власності у комунальну власність суб’єктів співробітництва
3 методичної, організаційної та іншої підтримки діяльності суб’єктів співробітництва

Щоправда державне стимулювання можливе лише за певних умов, які встановлені в ч. 2 ст. 15 цього Закону. Отже, держава стимулює співробітництво у разі, коли:

1 посилюється спроможність суб’єктів співробітництва до забезпечення реалізації визначених законом повноважень
2 до співробітництва залучені додаткові ресурси, у тому числі фінансові
3 співробітництво здійснюється більш як трьома суб’єктами співробітництва
4 забезпечується широка участь громадськості у здійсненні співробітництва

Увага! Порядок державного стимулювання співробітництва визначається Кабінетом Міністрів України. На даний момент він ще не прийнятий.
Взагалі передбачається, що співробітництво тергромад буде перебувати під пильним оком держави в особі Мінрегіону, яке має здійснювати моніторинг співробітництва. Як бачите, з Мінрегіоном вам доведеться співпрацювати досить тісно. Слід зазначити, що саме від цього Міністерства буде залежати: виділить держава кошти на стимулювання чи ні? І не лише…
Низка функцій Мінрегіона в частині співробітництва визначена в ч. 3 ст. 17 Закону про співробітництво:

1 за результатами аналізу звітів про здійснення співробітництва подає в установленому порядку Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо його державного стимулювання
2 оприлюднює кращі практики співробітництва
3 ініціює зміни до законодавства, що регламентує здійснення співробітництва

ЗМІНИ ДО ЗАКОНУ № 280
Надаючи нові можливості для розвитку територіальних громад, не забув законодавець і про додаткові повноваження для сільських, селищних та міських рад. Так, ч. 1 ст. 26 Закону № 280 було доповнено двома новими пунктами і з набуттям чинності Закону про співробітництво ці ради отримали право виключно на своїх пленарних засіданнях також вирішувати такі питання:
33¹) прийняття рішень щодо надання згоди на організацію співробітництва територіальних громад, суб’єктом якого є територіальна громада села, селища, міста, у формах, визначених статтею 4 Закону України “Про співробітництво територіальних громад”, щодо схвалення проекту договору про співробітництво та інших рішень, пов’язаних із здійсненням відповідно до зазначеного Закону співробітництва територіальних громад;
33²) заслуховування звітів, пов’язаних із здійсненням відповідно до Закону України “Про співробітництво територіальних громад” співробітництва територіальних громад, суб’єктом якого є територіальна громада села, селища, міста.